Суббота, 05 Август 2017 07:44

Андрій Стрілець: випадковість чи закономірність?

АВТОР: Наталія Очеретна-Янощук
Вінниччина багата на відомих політиків, на патріотів своєї справи і країни. Одним із таких креативних ентузіастів, які живуть не тільки для себе, а й для людей, є Валерій Лук’янець. Народившись у День Святого Андрія Первозванного (під знаком Стрельця) чоловік не може бути звичайним – «таким, як усі». Ще з дитинства Валерій вирізнявся серед однолітків вольовим характером, харизматичністю, ерудицією. Друзі поважали його за справедливість, готовність прийти на допомогу. І сьогодні, ставши самодостатньою особистістю, з душевним трепетом згадує школу №33, де мав багато товаришів.
Р.: Чи мали Ви справжніх друзів?
В.Л.: Найкращим шкільним другом був Мусієнко Віталій. Але ще з дитячого садочка і до сьогодні дружу з Миколою Форманюком. Як і всі хлопці, ми не тільки здобували знання, але й бешкетували.
Р.: Школа запам’яталася тільки дитячими пригодами і друзями?
В.Л.: Звичайно, ні. Школа у моєму серці займає особливе місце. Свої почуття хочу виразити словами величної Ліни Костенко:
     Душа летить в дитинство, як у вирій,
     Бо їй на світі тепло тільки там…
Р.: А вчителів пам’ятаєте?
В.Л.: Захоплююсь педагогічною майстерністю, добротою, щирістю Діани Гаврилівни Звєрініної, Валентини Миколаївни Солейко, Тетяни Едуардівни Забіяки та багатьох інших, дорогих для мене людей.
Р.: Ви дуже зайнята людина. Чи вистачає часу, щоб приходити до школи?
В.Л.: У лютому із задоволенням зустрілися з однокласниками та вчителями. Сподобався святковий концерт, привітне ставлення адміністрації закладу.
Р.: Жінки завжди цінують у чоловіках стабільність, рішучість, дотримання слова. І Ви як справжній Чоловік зберігаєте вірність своїм юнацьким захопленням : футболу і хокею.
В.Л.: Так, але футбол для мене тільки хобі. Хокей має особливе місце в житті: я засновник та воротар хокейного клубу «Гайдамаки» у місті Вінниця. Про це я неодноразово розповідав у попередніх інтерв’ю.
Р.: Окрім професійного спортивного рівня, Ви майстерно володієте поетичним словом.
В.Л.: Поезія – це своєрідне захоплення, що не передбачає жодного заробітку, лише визнання шанувальників. Збірку віршів «Під знаком Вогню» я видав під псевдонімом Андрій Стрілець.
Р.: Ви член Спілки письменників України. Зізнаюся, що, готуючись до нашої зустрічі, я прискіпливо вичитувала кожну з Ваших поезій. Так, непросто розпізнати глибину творів, але не всі читачі розуміють навіть класиків літератури.
В.Л.: Я завжди по-філософськи ставлюся до життя. Поезія є відображення свободи людської душі в її істині. Хотів би, щоб читачі зрозуміли підтекст моїх творів.
До речі, я дуже пишаюся тим, що збірку віршів прикрашають ілюстрації знаного в Європі художника Віктора Рибачука. Наша дружба почалася з 1993 року. Моє поетичне слово перегукується з художнім світосприйняттям цього відомого митця.
Р.: На сьогодні Ви авторитетний політтехнолог. Як поета, можливо, знають не всі. Хто з відомих людей є Вашим шанувальником?
В.Л.: Перш за все, це моя родина та друзі. Але особливо дорожу дружбою з Андрієм Кузьменком, який залишився в пам’яті чесним, порядним, благородним… Він схвально відгукувався про мої твори та особисто озвучував деякі вірші. Наталія Могилевська теж читала збірку «Під знаком Вогню» та надала деякі професійні поради.


Валерій Лук’янець уважно прислухається до думок інших людей, завжди неупереджений та самокритичний.
Результат поетичної творчості – це завжди нове, неповторне, ексклюзивне. Вірші Андрія Стрільця – підтвердження того, що не всі губляться та розчиняються в потоці поетичних суперечок. У душі цієї Людини є місце чуттєвості, щирості, відвертості, справжньому патріотизму.

Сегодня Я готов сказать,
Что не желаю больше ЛГАТЬ…
«ЛОЖЬ ВО СПАСЕНЬЕ» - это БЛАГО,
Но только кто готов признать,
Что ОН, принявший это БЛАГО,
Обрёл всё то, что есть сейчас:
То, где живёт ОН, чем ОН занят,
Где смог реальность ОН узнать…
Ведь МЫ хотим намного больше,
Чем МЫ могли бы осязать.
Идя вперед к своим желаньям,
МЫ можем так свою СУДЬБУ понять.
Понять и то, что МЫ не вечны,
Что нужно думать о простом,
О позитивном, о ЗЕМНОМ…
Ведь МЫ не можем быть частично
Сегодня там… А завтра здесь…
Поэтому прими своё решенье –
Прими РЕАЛЬНОСТЬ так, как есть …
Не верь иллюзиям и согласись,
Что то твоё ВЕЛИКОЕ ЖЕЛАНИЕ –
Создать для ВСЕХ иное,
Лучшее, чем есть, –
Не сможет обрести конкретных очертаний
Ввиду того, что в ЖИЗНИ много мнений есть.
Ведь каждый мысленно желает,
Чтоб было чучше , чем вчера,
Но вот реально ОН не знает,
Как сделать это – вот беда…
Поэтому, когда ТЫ что-то движешь,
Меняешь в помыслах своих,
Заставит ВЫСШЕЕ СОЗНАНЬЕ
Подумать о СЕБЕ и о ДРУГИХ…
Ведь КТО-ТО есть, кто думает, кто дышит,
Не может быть покинутым ТОБОЙ…
Цени всё то, что нам дано СУДЬБОЙ.
Прими РЕАЛЬНОСТЬ – будь МУЖЧИНОЙ,
Найди достойный СВОЙ ответ,
Что ТЫ в ответе перед МИРОМ
За тех, кого привёл на ЭТОТ СВЕТ.
И это ВЫСШАЯ ТВОЯ ЗАДАЧА,
Которую поставила ТЕБЕ СУДЬБА:
Не нужно гнаться за УДАЧЕЙ –
Рискуешь потерять СЕБЯ…

АНДРЕЙ СТРЕЛЕЦ