Четверг, 09 Ноябрь 2017 09:51

Михайил Кольченко: бершадский сепаратист

Загрузка...

Регионал, рейдер, дебошир: мэр Бершади Михаил Кольченко

Почему глава Бершади Михаил Кольченко боится прозрачности, как вампир белого света?

Как Михаил Кольченко превратил Бершадь из цветника в экологическую помойку

Вчера за Витю, сегодня – за Петю: Михаил Кольченко

 

Бывший регионал, известный своими «покатушками» с пьяными прокурорами Михаил Кольченко, мэр Бершади. Известен он и своей открытой работой на хозяев – местных молочных и сахарных магнатов. И кроме денег и верной службы Кольченку не нужно нифига.

Кольченко превратил Бершадь в базар, да не только – в зону экологического бедствия. И даже ничего не собирается с этим делать, как-то решить проблему.

Михаил Кольченко, как председатель Бершадского городского совета, избегает проведения открытых тендеров. Бершадский ГС провел закупку на капитальный ремонт городского дома культуры без обнародования в годовом плане закупок. Это сделало невозможным потенциальным участникам тендера отслеживать закупки и предложить свое более выгодное предложение. В результате, победило ООО «УНИВЕРСАЛСТРОЙ БР», сумма закупки - 180 544 грн.

Но начнем историю о Кольченко с самой характерной истории. Такого не было на территории Украины наверное с времен Российской империи. Просто апофеоз идиотизма и беспредела в правоохр.органах.у руля государства бандит а на подхвате прокуроры с ментами-картина маслом.

 

Прокурорський дебош

 

Спражній дебош відбувся вночі з 19 на 20 жовтня 2012 року за участю працівників районної прокуратури та міліції на дискотеці у кафе “Мандарин”, яке знаходиться на вулиці Леніна у м. Бершадь Вінницької області. А починалось все культурно та степенно у ресторані “Поділля”. 19 жовтня біля шістнадцятої. розпочався святковий банкет. Святкувала місцева прокуратура у повному складі на чолі з Федіром Куцяком, святкували представники міліції на чолі з начальником Василя Андрушенко, святкувала міська рада з очильником міста Михайло Кольченко, святкували судді районного суду на чолі з Анатолієм Куйбіда. Так вийшло що за одним столом одночасно зібрався весь бершадський правоохоронний бомонд.Поважно гуляли, славно гуляли – але до певного часу…..

На свято також були запрошені представники районних прокуратур Чечельницького та Хмільницького районів Вінницької області. Відзначали дуже важливу подію — проводжали в дальню, невідому та тернисту путь старшого слідчого бершадської прокуратури Олександра Рудя. Указом Президента України він призначений на посаду судді Крижопільского районного суду Вінницької області. Тому таку важливу подію у своєму житті Олександр вирішив відсвяткувати з розмахом та з помпою.

В банкетному залі ресторану лунали здравиці та подяки бувших соратників “по прокурорському цеху“ на честь новопризначего судді, присутні гості висловлювали сердечні і теплі побажання та настанови винуватцю банкету, нові побратими — судді давали цінні професійні поради молодому колезі . Кожен з присутніх на банкеті вважав за честь, щиро жадав та знаходив для Олександра Григоровича щось своє душевне та неповторне. Гуляв правоохоронний народ довгенько, як завжди з розмахом, та як кажуть на славу. Поважно гуляв, славно гуляв – але до певного часу…..

Ближче до опівночі гості потихеньку почались розїзджатись та розходитись --хто по домівкам, а дехто "по танюшкам чи кедровкам". Ті ж хто залишився на банкеті, а таких було чимало, раптом забажали танців та видовищ. Яке ж свято без танців. Швидко порадившись, наші гуляки дружньо, та гуртом на чолі з новоспеченим суддею повалили на молодіжну дискотеку в кафе "Мандарин" що навпроти "Поділля" . В цей час на дискотеці було багато молоді, яка розважалась наприкінці робочої неділі, було багато студентів, які приїхали на вихідні додому. Як розповідають очевидці, танцювали та розважались серед молоді новоприбулі прокурори не довго. За півгодини на дискотеці вже почалась бійка. Присутні та очевидці стверджують, що ініціаторами бійки та подальшого бедламу на молодіжній дискотеці були саме працівники прокуратури, які перебували в стані алкогольного, а можливо навіть наркотичного спяніння — але про те як все сталося, хто перший розпочав бійку, та в якому стані був — мабуть зясує незалежне слідство. А ми лише можемо зараз константувати незаперечний факт, як кажуть “маємо те, що бачили камери спостереження” – вночі з 19 на 20 жовтня за участю працівників міліції та прокуратури на молодіжній дискотеці в кафе "Мандарин" відбулась грандіозна бійка, в наслідок якої робота молодіжного розважального центру була паралізована, учасники бійки отримали чисельні тілесні пошкодження, а власникам приміщення було причинено немаленьку матеріальну шкоду у вигляді розбитих вікон, потрощених меблів та понівічених дверей. Багато людей стали свідками як під час бійки бершадські “кличко та валуєви” лаялись між собою, ображали один одного нецензурними словами , спочатку в приміщенні дискотеки, а потім було чути й на вулиці як гриміли народні перли, притаманні під час таких дійств. Чули присутні і виклики — погрози зі сторони правоохоронців, мовляв –" посадимо всіх". До кого конкретно відносились ті погрози та з яких вуст вони злітали присутнім було не розібрати. Але думаю що слідство зясує і цей епізод.

Наряд міліції, який вимушені були викликати адміністратори кафе-дискотеки, побачивши що у бійці приймають участь працівники районної прокуратури, самоухилився від наведення громадського порядку та не став вмішуватись та заважати бойовикам. Тому бійка продовжувалась ще тривалий час, спочатку у залі а потім виринула на вулицю біля кафе.

На другий день містом поповзли чутки про бійку прокурорів та молоді. Громадськість міста Бершадь глибоко обурило те, що відбулось напередодні вихідних.. Як стало відомо, на думку батьків дітей які розважались на дискотеці, винуватцями нічного дебошу стали саме працівники прокуратури, які перебуваючи в стані сп’яніння (чи то наркотичного, чи то алкогольного) розпочали бійку .З огляду на таке, батьки почали боятися за здоровя своїх дітей, яких вони відпускають на дискотеки, тому вони налаштовані рішуче. Поговарюють що батьки хочуть надіслати колективного листа до генерального прокурора України з проханням захистити їхніх дітей від свавілля місцевих правоохоронців .Отака «передвиборча драма» розігралась вночі з пятниці на суботу у Бершаді за участю стражів порядку!

 

Конфликт с нехорошим душком или Как перед выборами Бершадь «засветили» перед Генпрокуратурой

 

Львовский телеканал ZIK не только заинтересовался небольшим городком Бершадью, но и сопровождал отдельных местных «активистов» в «походе» к Генпрокуратуре. Причем, так называемый протест бершадчан якобы вызван тотальным «разгулом коррупции» в райцентре, который почему-то больше никто не замечает. Как оказалось, у местного «возмутителя спокойствия» достаточно неоднозначная репутация в городе, однако «избирательный подход» приезжих журналистов не столько обнажил проблемы, как попросту придал им политическую окраску.

Десятки депеш против всех

В Винницкой области селяне обвиняют местного прокурора в коррупции, а Киев не реагирует. С таким заголовком в интернете появился сюжет проекта социальных журналистских расследований «Брат за брата» производства телеканала, который связывают с лидером партии «Народный контроль» нардепом Д. Добродомовым. Пикетировать ведомство Виктора Шокина группа бершадчан приехала якобы в поиске защиты от районного прокурора. Причем, на камеру люди заявляют, что тот вымогает деньги и сажает в тюрьму невиновных. Неискушенному в местных перипетиях зрителю может показаться, что Бершадь – это некий очаг беззакония и феодализма. Визиту в Киев и появлению сюжета предшествовала серия жалоб во все инстанции – от областных структур до министерств, и судебные иски. Авторы этих заявлений просили суд признать противоправной бездеятельность районного совета, во главе с его председателем Николаем Грабчаком, рассмотреть претензии к мэру Бершади Михаилу Кольченко, а вышестоящие столичные и областные инстанции - проверить и расследовать неправомерную, по мнению заявителей, деятельность прокурора Богдана Заричанского, начальника Бершадского райотдела милиции Олега Революка, начальника следственного отделения милиции Сергея Лещенко, главврача окружной больницы Василия Залецкого и заведующего Бершадским межрайотделением судмедэкспертизы Маиса Сологуба. Только перечисление должностей лиц, попавших под шквальный огонь «борца за справедливость», наводит на мысль: либо в отдаленном районе области существует сверхмощная разветвлённая ОПГ, либо все вышеперечисленные лица кому-то мешают или насолили. Как оказалось, автором десятков заявлений является уволенный в начале 1992 года якобы за многочисленные нарушения и злоупотребления начальник Бершадской районной милиции, бывший предприниматель, пенсионер МВД, «ревностный борец» за права человека Анатолий Гончар. «РЕАЛу» он долго объяснял, что изложенное в сюжете львовян – чистая правда, основания для жалоб имеются, а сам он представляет в Бершади известную винницкую правозащитную организацию. Правда, конкретных примеров, а не абстрактных «обвинений» и нарушений он так привести и не смог. В словах преобладали эмоции, а не факты.

«Революция» по-бершадски, или искатели «слабого звена»

Городской глава Бершади М. Кольченко интерес «РЕАЛа» воспринял с подозрением. Признался, что еще свежи в памяти результаты общения с телевизионщиками, которые, по его словам, однобоко и неправдиво подали информацию. В конечном итоге Михаил Иванович пояснил, что «нынешнего районного прокурора всего несколько месяцев назад назначили на эту должность, и тот сразу же оказался «под давлением» так называемых общественных активистов». «Эти люди лоббируют имущественные интересы отдельных частных лиц. Причем, они же и распускают лживые слухи по городу и району. Подобная деятельность, откровенно говоря, дестабилизирует Бершадь. Думаю, что в наше непростое время заинтересоваться этими «активистами» должны сотрудники СБУ», - считает М. Кольченко. Богдан Заричанский ранее возглавлял прокуратуру соседнего Чечельницкого района. Теперь ему пытаются «припомнить» «притянутые за уши» факты и фрагменты довольно непростых дел с прежнего места работы, одновременно «отыскивая» новые «прегрешения». «Я поддерживаю раскрытие фактов коррупции двумя руками, но возмущен колоссальной профанацией. Когда в командировку в Бершадь приехали журналисты, я был абсолютно открыт к общению, откровенно рассказал и пояснил все, о чем спрашивали, но ужаснулся, когда увидел как «порезали» и извратили мой комментарий. Меня огульно обвиняют в том, что я засудил за убийство невиновного. Но! Во-первых, львовские журналисты даже не видели материалов дела и не общались со свидетелями; во-вторых, во время рассмотрения того дела я являлся рядовым прокурором прокуратуры и всего лишь поддерживал государственное обвинение. Невзирая на это, лично мне угрожали, а на следствие пытались влиять. Не получилось. И, наконец, в-третьих, подытожил Б. Заричанский: «Как я, прокурор, поддерживающий обвинение, мог «засудить» невиновного? Ведь даже ребенку известно, что приговор выносит суд, а не прокурор». Кроме этого, прокурора «обвиняют» в том, что он берет «дань» с местных торговцев. Но это же полный абсурд, поскольку прокурор не имеет никакого отношения к торговле. Более того, существует четкий механизм выявления фактов вымогательства и получения неправомерной выгоды. Таких фактов не зафиксировано. На чем же основаны обвинения?! В продолжение разговора Богдан Заричанский рассказал, что неоднократно имели место случаи, когда в прокуратуру обращались граждане с жалобами на несправедливые гражданско-правовые договоры, требуя от прокуратуры расторгнуть их. В частности, речь идет о договорах аренды земельных участков. Как работники прокуратуры, так и лично я, разъясняли гражданам, что прокуратура не вправе расторгать договоры аренды земли. Такое право принадлежит исключительно судам, в производстве которых находятся исковые заявления относительно расторжений договоров аренды. В этих случаях, граждан в буквальном смысле отлавливали «активисты», убеждая их писать жалобы в Генпрокуратуру на бездеятельность прокурора. Уж кто-кто, а бывший главный милиционер района Анатолий Гончар, закончивший в 80-х юридический факультет Одесского университета, знать о том, как расторгаются договоры, должен. Правозащитник и судмедэксперт Маис Сологуб не скрывает, что давно находится в натянутых и даже неприязненных отношениях с сегодняшним «революционером» А. Гончаром. Корни конфликта между ним и экс-начальником милиции, по словам Сологуба, уходят в конец 1980-х – начало 90-х, когда никто иной, как Анатолий Гончар пытался «давить» на него при производстве экспертиз, требуя, чтобы результаты экспертных исследований отвечали интересам начальника милиции. Не получилось. Продолжение конфликта имело место в начале 1990-х, когда М. Сологуб являлся одним из руководителей местной организации Народного Руха Украины. «Именно тогда сегодняшний «патриот» Анатолий Гончар порочил национальный флаг Украины, который является сегодня государственным. Именно ему принадлежит изречение: «Пока я тут начальник милиции, эта тряпка висеть в районе не будет». Именно он в памятные августовские дни 1991 г., поддержал путчистов ГКЧП. И наконец, именно он выступает в роли «патриота» Украины и, как ни странно, судьи. Впрочем, обо всех этих событиях многократно писала не только областная, но и республиканская пресса. Достаточно лишь поднять подшивки газет «Молодь України», «Південний Буг», «Панорама», которые выходили в то время», - поясняет истоки конфронтации Маис Феликсович. Таким образом, конфликту более 20 лет. При этом, как считает судмедэксперт, и сегодня те, кто узурпировали власть в районе в то время, не теряют надежды на реванш. «Тогда их удалось отстранить от власти. Теперь хотят вернуться. Гончар не имеет никакого отношения к Революции Достоинства, он в ней не участвовал, но сейчас называет себя общественным деятелем, «борцом за справедливость», выступает на митингах, тогда как с другими своими соратниками лишь мечтает вернуться к власти и как минимум занять такое себе место – «серого кардинала»: влиятельного, могущественного, способного расставлять кадры, извлекая из этого пользу», - поясняет М. Сологуб. Сологуб не исключает, что его многолетний оппонент может быть причастен к подстрекательству отца погибшего в зоне АТО Героя Украины В. Коваленко к акту самосожжения. Шума об этом было много, но, благо, никто не пострадал.

Странные предвыборные совпадения

На первый взгляд может показаться странным тот факт, что съемочная группа ZIK пять дней проживала в Бершади. Даже центральные телеканалы, как правило, не позволяют себе «роскоши» в виде столь длительных командировок в райцентр. Обычно журналисты приезжают на день-два. В данной ситуации телеканал, который не транслируется в Бершади, не скупится. В принципе, если предположить определенные амбиции как авторов многочисленных жалоб с одной стороны, и острую заинтересованность партии «Нарконтроль» в шумихе, то визит журналистов будет носить абсолютно иной смысл. Скажем так, предвыборный, от которого выигрывают как зрители западных регионов, где идет телеканал, так и бершадские «активисты», которые – все может быть – станут баллотироваться в местные советы от конкретной партии. И напоследок. Статьи по материалам телесюжета вышли на ресурсах, которые в последнее время называют «оппозиционными» к власти и близкими либо к тем, кто слишком уж демонстративно позиционирует себя с Майданом, либо ассоциируется с прежней властью.

 

Базар «з’їдає» Бершадь. Місто перетворюється на суцільні затори

 

Проблема ринку в центрі міста вже роками турбує жителів Бершадщини. Адже тричі на тиждень він стає розсадником санітарних порушень, екологічних та транспортних проблем.

У першу чергу, потрібно розуміти, що стихійний ринок лише псує зовнішній вигляд міста, тим самим перетворюється на смітник, – кажуть жителі райцентру. – Ні поліція, ні «швидка допомога» чи пожежна не можуть проїхати через велике скупчення людей. Колись біля ринку був гарний сквер, але через те, що там почали ставити лотки, пошкодились дерева й квіти. А нещодавно у центрі міста підприємці почали самовільно ставити вагончики. Нам відомо, що за кожне місце комунальне підприємство збирає кошти готівкою, хоча ми проти цього. Потрібно створити рахунок, щоб підприємці туди їх надсилали й вони доходили до міського бюджету. На ті гроші можна перенести ринок в інше місце й створити для працівників нормальні умови роботи й звільнити місто від заторів.

Ситуацію коментує мер Бершаді Михайло Кольченко.

Коли 20 років тому людей викинули на вулицю й не було робочих місць, вони йшли куди тільки можна. Тоді у багатьох містах створювали ринки у центрі. Попередня районна влада не змогла ринок винести за місто, мені дістався цей спадок. Але ми вивільнили 5,6 га землі для нового ринку там, де колись була «Райсільгосптехніка». Зроблено багато роботи. Пробурили свердловину для забезпечення водою не лише ринку, а й сусідніх вулиць. Звісно, потрібні кошти, але сподіваємось, що якнайшвидше вирішимо це питання.

 

На околиці Бершаді гори дохлих свиней. Люди бояться екологічної катастрофи

 

Біля Бершаді, у лісопосадках, місцеві активісти знайшли «братську могилу» свиней, птиці та інших домашніх тварин.

Хто викидає їх — невідомо. Але нестерпний сморід вже давно тримає в облозі людей, котрі мешкають за 300-400 метрів від несанкціонованого скотомогильника. Результат його появи — не лише забруднення води й ґрунту. Це ще й зграї комах, які вкривають відходи, що гниють, а потім осідають на обійстях місцевих жителів. І потім можуть бути різні захворювання — від холери до чуми. Тому жителі райцентру просять у влади вирішити цю проблему та утилізувати відходи. Впевнені, що їм загрожуватиме екологічна катастрофа.

Проблема давно наболіла. Бо зрозуміло, що кожній людині, потрібно дівати кудись відходи. Хтось захоронює їх, а інші, недобросовісні, просто викидають де завгодно. Але, з іншого боку, у нас немає резервуару, куди відходи складувати. І як результат — масові несанкціоновані звалища трупів тварин на території міста, — каже місцевий активіст з Бершаді Михайло Невеличко. — Дане питання неодноразово підіймалось на земельній комісії міської ради та при звітові голови РДА. Ми просили створити майданчик для збору мертвих тварин. Виступав перед громадою й еколог. Ми писали громадське колективне звернення до мера. Але відповіді за два місяці так і не отримали. Днями я поїхав на те саме місце скотомогильників, яке вказав на фотографії. Те, що побачив, шокувало. Ті самі мертві тварини так і лежали, тільки більше розклались. Чому їх ніхто до цього часу не закопав чи не утилізував? Може, вони мали важкі та небезпечні хвороби? Крім того, поряд зі звалищем мертвих тварин утворилось озеро із рожевою водою. Стоки від решток тварин, які лежать просто на землі, безперешкодно потрапляють у ґрунт і воду. Але що туди зливали — не знаю. Як мені відомо, ніякої експертизи не проводили. Вимагаємо у влади створити майданчик для відходів та придбати резервуари. Після укласти договір із тульчинським підприємством з утилізації відходів, і таким чином проблема вирішиться.

Міський голова Бершаді Михайло Кольченко з розумінням ставиться до проблеми. Але переконаний, що для створення майданчика потрібні землі та відповідні санітарні норми.

Це питання районного масштабу, і таке потрібно робити у кожному селі. А зробити у Бершаді, щоб до нас звозили відходи зі всього району - це не варіант. Бо повстануть тоді наші місцеві жителі, — каже він. — Ми це питання ретельно розглядаємо, але однозначно відповіді на сьогодні дати не можемо. Це будуть вирішувати депутати районої та міської рад, а не я особисто. В будь-якому разі, вирішимо це питання в комплексі.

 

Предприниматель приватизировал автобусную остановку

 

Где-то месяц назад подходит ко мне местный олигарх Охрименко, — вспоминает 50-летний Дмитрий Процепов, глава союза предпринимателей Бершадского района Виннитчины. — Уберите, говорит, свои палатки от автобусной остановки, потому что я магазин хочу достроить. Остановку перенесу. Как это, спрашиваю, это же общественная остановка? А он — нет. И магазин, и остановка, и земля под ней — мои.

Остановка площадью 170 "квадратов" стоит напротив рынка в центре Бершади. Рядом — магазин мобильной связи Александра Охрименко.

10 лет назад землю возле остановки купил местный бизнесмен Александр Лехман, — говорит Процепов. — Ему позволили построить магазин. Чтобы здание выглядело красивым, он объединил его крышей с остановкой. Право собственности оформил на все вместе и четыре года назад продал все Охрименко. Тот выкупил всю землю под зданием.

41-летний Александр Охрименко — один из крупнейших бизнесменов в Бершади. Продает промышленные и продуктовые товары. Депутат городского совета, член земельной комиссии.

У меня было предложение перенести остановку на несколько метров дальше, потому что возле магазина мусорят, — говорит он. — Но они не хотят. Ну так и не нужно. На земельный участок под остановкой составлен сервитут — документ, по которому я не имею права запретить людям пользоваться ею. Это просто скоро выборы, Процепов хочет быть мэром, вот и обливает всех грязью.

Мэр Бершади 49-летний Михаил Кольченко утверждает, что остановку не перенесут.

 

За завісою конфіденційності приховують від громадськості свої доходи чиновники Бершадської міської ради, що у Вінницькій області. Скориставшись своїм законним правом знати про доходи свого найманого працівника., ми подали інформаційний запит на єлектронну адресу Бершадської міської ради "Михайло Кольченко" <Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.>, з проханням надати інформацію про доходи її працівників отримані у 2012 році. На превеликий жаль такої інформації ми не отримали. Бершадська міська рада на чолі з Михайло Кольченко відмовила надати таку інформацію. Але ж жителі м. Бершадь платять податки, значна частина яких йде на утримання чиновників. Мер ж тільки розподіляє ці кошти кожному працівнику згідно штатного розкладу (посадовий оклад ) та призначає премії, надбавки , враховуючи особисті заслуги кожного працівника. Чому посадовці міськради вважають що інформація про їхні дожоди – є таємниця ?. За завісою конфіденційності приховують від громадськості свої доходи чиновники Бершадської міської ради . Дивись документ – відповідь.

Перечитавши цю відписку з міськради та порівняши її з відповіддю Бершадської РДА за підписом голови РДА Михайло .Бурлаки на аналогічний інформаційний запит дивись документ -- на думку приходить::

-- Не дарма дідів слово

Затвердив народний розум

"Що для чесного є норма

Те для хапуги -- карачун "---

Запитувач інформації вважає що інформація про доходи публічної особи,якою є мер Михайло Кольченко, його заступник Паламарчук та секретар міськради Людмила Літвін і які знаходяться на утриманні платників податків м. Бершадь – повинна бути публічною та прозорою. Доходи цих посадовців міськради не повинні бути конфідеційними. .

Ухиляння ж посадовців від надання відповіді на інформаційний запит про свої доходи – є пряме порушення українського законодавства та вносить єлемент підозрілості про чесність чиновника.

Також запитувач інформації вважає, що належну правову оцінку цього порушення законодавства,повинен надати прокурор району Федір Куцяк , якому на єлектроннну адресу "Прокуратура Бершадського району" <Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.>, буде надіслана копія цієї статті. Після отримання такої інформації,мабуть прокурор повинен примусмти чиновників міськради виконати вимоги Закону України "Про доступ до публічнлї інформації"

 

На сайті Бершадської міськради розміщено прапор Косово і звучить патріотична пісня косовських албанців

 

На сайті Бершадської міськради розміщено прапор Косово і звучить патріотична пісня косовських албанців

У Бершаді начальство любить Косово. На такі думки наводить простий факт на сайті, що належить міській раді міста Бершадь на Вінниччині розміщено прапор самопроголошеної республіки Косово.

На фоні прапора з гербом, звучить патріотична пісня косовських албанців. Усе це добре, але не зрозуміло, чому саме ця веб-композиція прикрашає офіційний сайт українського міста?

Як не зрозуміло й те, що за веб-дизайнер розробляв цей сайт, скільки він отримав за це грошей, хто перевіряв його роботу, тестував сайт тощо.

Також не ясно, як часто на власний веб-ресурс заходить Бершадський міський голова Михайло Кольченко, його заступники і працівники мерії.

Але найбільш не зрозуміло, яку таку корисну інформацію можуть отримати мешканці Бершаді, відвідавши сайт рідної мерії. Можливо вона там і є. Але … сайт українського міста повністю на албанській мові! Можливо, у Бершаді, відповідно до закону про засади мовної політики, албанську зробили регіональною мовою?

Поки що відповіді на ці запитання немає. Будемо шукати фахівців албаністів. Чи албанознавців?

ИСТОЧНИК: ГИПОТЕЗА http://gipoteza.net

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.