Четверг, 09 Ноябрь 2017 10:48

Сергей Ситарский: мал клоп, да вонюч

Загрузка...

Сергей Ситарский и его комплекс Наполеона

Подставка под микрофон Щербаковской Сергей Ситарский и его амбиции

Глава Винницкого райсовета Сергей Ситарский: готов работать хоть с регионалами, лишь бы дали дерибанить

Почем распродает землю глава Винницкого райсовета Сергей Ситарский?

 

Вчерашний мальчик на побегушках, подставка под микрофон для Людмилы Щербаковской, Сергей Ситарский оперился и решил стать самостоятельной политической фигурой. 50-летний юнец решил покинуть гнездо, не отрываясь от сиськи партии.

Но получится ли у него?

О Сергее Ситарском в Виннице знают многие. Он зажил слава себе тем, что делил беспощадно землю Винницкого района, очень хорошо нагревая руки на продаже самых жирных наделов подороже. Тем не менее, он снова умудрился возглавить Винницкий районный совет.

Как говорят о нем журналисты: "Це саме той Сітарський, який був головою райради у 2010 році й першим організував "ширку" між БЮТівцями та Партією регіонів. Правда вона проіснувала недовго й за рік регіонали витіснили з його посади голови райради. Про Сітарського колеги по райраді кажуть, що це відмінний майстер земельних афер. Кажуть, що проти нього за земельні "продєлки" порушено кілька кримінальних справ".

 

Юрист Леонид Марцинковский, возглавлявший тогда винницкую городскую ячейку БПП, а ныне – руководитель областного «Руху новых сил» Саакашвили очень метко описал модус операнди Ситарского:

- Я считаю, что популистам нельзя доверять ключевые посты. Вернусь к последним событиям в районном совете. На заседание бюджетной комиссии вынесли два вопроса. Первый по поводу обращения граждан о выделении материальной помощи. Глава райсовета Сергей Ситарский рекомендовал нам выделить помощь милиционеру и участнику АТО в размере 5 тысяч гривен, а на препараты женщине с достаточно тяжелой формой онкозаболевания – только 1 тысячу. У нас были довольно горячие прения. Чтобы понять, как же распределить эти деньги, мы пригласили главврача больницы, чтобы он разъяснил состояние женщины. В результате депутаты отказались от пожелания Ситарского, и комиссия, изучив материальное положение обеих людей, 5 тысяч дала все же больной женщине. Мы же прекрасно понимаем, что и этих денег ей недостаточно. Теперь самое интересное. Второй вопрос – компенсация за счет бюджета убытков в размере свыше 300 тысяч от деятельности КП «Саланг». Мы только что очень бурно обсуждали то, как разделить 6 тысяч, и после этого от нас требуют согласиться на покрытие дефицита КП, хотя его просто не должно быть. Коммунальное предприятие должно работать с прибылью. Мы раньше передали ему средства, технику, заказы, а в итоге предприятие работает в убыток. Естественно, у депутатов возникает вопрос, а зачем жителям Винницкого района такое предприятие? Часть депутатского корпуса меня поддержала, и этот вопрос сняли с рассмотрения.

 

Ситарский и Пустозвонство

 

О своем желании баллотироваться в «мэры» Якушинецкой громады Ситарский заявил районной газете «Подільський край». Намерения чиновник, неоднократно возглавлявший райсовет, объяснил тем, что хочет испробовать знания и 11-летний опыт в системе местного самоуправления в новой громаде с «неиспробованными возможностями».

Отметим, бюджет Якушенецкого сельсовета всегда был профицитным. После объединения с соседними селами, возможности еще больше увеличиваются. Винницкий журналист и блогер Юрий Пархомчук в Facebook напомнил, что именно Ситарский еще недавно был ярым критиком децентрализации, и объяснил, что причина его ухода вполне прозаична. Мол, Якушинцы с Зарванцами «кормят половину района», а «как пойдут на вольные хлеба», то лучше эту ОТГ возглавлять, нежели быть главой района без бюджета.

Председатель Винницкого районного совета Сергей Ситарский слагает полномочия депутата и главы самоуправляющегося органа для участия в выборах. Ситарский баллотируется на должность главы Якушинецкой объединенной территориальной общины.

"Это совсем новая территориальная единица с пока неиспробованными возможностями. Поэтому хотелось бы попробовать поработать и использовать знания и опыт который приобрел за одиннадцать лет в местном самоуправлении", - сказал Ситарский.

 

Стоит ли говорить, что Ситарский обещания не выполнил?

 

В Винницком районе БЮТ не за политику бьют

 

Депутаты собирают большинство, чтобы снять председателя совета.

В Винницком районном совете 26 депутатов требуют прекращения полномочий в должности заместителя председателя, бютовца Сергея Ситарского. Вопрос уже включен в повестку ближайшего совета, которая запланирована на 27 апреля.

Инициаторы надеются, что соберут необходимые для принятия решения 34 голоса, ведь недоверие к заместителю председателя райсовета вызревало не первый год. Руководителя многочисленной в районном совете фракции обвиняют в старых управленческих просчетах, которые не шли на пользу района.

- Никакой политики здесь нет. - Говорит председатель фракции "Совесть Украины" в районном совете Александр Мельник. - Какой из Ситарского оппозиционер, если на должность заместителя его выдвинула коалиция "Партии регионов" и "БЮТ"? Он - кандидат, который в то время идеально удовлетворял и тех, и других.

Сергей Ситарский говорит, что дело не в нем, а в должности, которую сейчас занимает. Мол, кресло заместителя регионалы отдадут другому человеку, который будет больше заниматься организацией выборов, чем заботами района.

- Меня беспокоит, что избавивши меня в этой должности, властным и провластным депутатам ничто не помешает подписать приговор существованию Винницкого района. - Предупреждает Сергей Ситарский. - Дальние села присоединят к соседним районам, а Винница заберет себе ближайшие и "жирные" куски - районы, граничащие с улицей Тарногродского и микрорайоном Вишенка.

По его мнению, что-то из земель района отдадут под застройку богачам, а где-то устроят свалку, как у Стадницы.

- Как чиновник районного масштаба Ситарский хорошо знает, что свободных земель в Винницком районе, которые можно было бы отдать богатым, или устроить свалку фактически не существует. Все уже давно раздали! - Прокомментировал Александр Мельник. - А вот то, что город будет развиваться, в том числе территориально - это неоспоримо и закономерно. И каждая община сама определится, что делать. Ведь не секрет, что Винницкие Хутора уже давно хотят в город. А вот Стрижавка, например, говорит, что хочет быть отдельной.

По словам районного депутата, никто никого принудительно тащить в Винницу не будет. Нет в этом смысла.

- Ситарский сейчас хочет показать, что он - неудобный человек для руководства города. - Говорит Александр Мельник. - Но я очень сомневаюсь, что руководство Винницы вообще занимается Ситарским, или его нынешними проблемами.

Свои шансы удержаться на должности после сессии сам заместитель председателя районные советы оценивает невысоко. Но его это, кажется, не слишком беспокоит.

- Не хочу считать шансы. Если там все просчитано, то решение пройдет. - Говорит Ситарский. - Что же, останусь депутатом. Имея депутатские полномочия и мощную фракцию, еще многое можно сделать.

 

Шакал, выдающий себя за льва

 

Главным действующим лицом избирательных скандалов в 2012 году был Сергей Ситарский, глава 11-й ОВК и фракции "Батькивщина" в Винницком районном совете.

В 2010 году КРУ, после проверки его деятельности на должности главы Винницкого райсовета, передало в прокуратуру материалы для возбуждение уголовного дела. Как он отвертелся, мы може только догадываться. Но это сделать нетрудно, иначе как объяснить-необъяснимую коалицию Бют и ПР в райсовете в 2010-2012 гг. Тогда, как Юлия Тимошенко уже сидела, а ее "тушканчики" дружно голосовали вместе с регионалами. За это "тушканчика"-Ситарського идейные партийцы не раз позорно выгоняли со своих встречь с лидерами партии. Позиции в партии были очень хлипкими и поражение в 11-м и 14-м округах – это крест на его политической карьере. Конечно, ему есть, что терять, поэтому победа нужна была любой ценой.

Вообще, БЮТ на Винниччине – это феномен отечественного политикума. Никакая другая партия не притягивала столько мусора. После каждых выборов в них проявлялось столько "предателей" и "иуд", что хватило бы еще на одну отдельную партию. И вопреки всему, люди маниакально голосуют за "Батькивщину"

В результате партийный бренд в глазах многих стал выглядеть бизнес-проектом, который продается и покупается, сдается в аренду, выставляется на аукционы. А все потому, что человеческие принципы и ценности уступили местом поиску непосредственной и немедленной выгоды отдельными "деятелями". Их немного, но вирус "политиканства" тех, кто попал в политику не для работы на благо граждан и государства, а для личного заработка, исказил самую идею.

И избирателям все сложнее разглядеть волков в овечьих шкурах. Хотя принцип "по делам их узнаете их" до сих пор остается актуальным. Поэтому, просьба к политикам и СМИ, перед тем, как становится на чью то сторону, убедитесь, что шакал не выдает себя за льва.

 

Суспільне явище, яке сьогодні можна приблизно означити як «комунальні засоби масової інформації», - ще мало досліджена тема. Проте вона все настирливіше починає нагадувати про себе. Прийшла вона й до нас в особі головного редактора газети «Подільська зоря» Олександра Баркана. Він розповів, що голова Вінницької районної ради Сергій Сітарський намагається знищити газету. Олександр Давидович залишив нам цілу купу листів до різних посадових осіб та ще ряд документів. Ознайомившись із матеріалами, ми почали журналістське розслідування. На жаль, взяти інтерв’ю в пана Баркана чи дістати в нього роз’яснення з цілого ряду питань виявилось неможливим не з нашої вини. Тому подаємо аргументи, наведені у його численних зверненнях, які, по суті, є одним текстом.

Отже, Сергій Сітарський «почав штурмувати редакцію листами з вимогами державної перереєстрації редакції як юридичної особи», поставив «вимогу – змінити Статут редакції, який затверджений його попередником». Причиною такої поведінки, на думку Баркана, є бажання Сітарського «за бюджетні кошти створити газету, а після роздержавлення мати свій приватний засіб масової інформації». Цьому вдалося запобігти після втручання «представника обласної ради». Але голова районної ради продовжив наступ на газету. «До морального тиску, - можна сказати, відвертого знущання над колективом редакції – п. Сітарський додав ще й фінансовий зашморг». Йдеться про блокування виділення додаткових коштів редакції в сумі 22 тис. грн. і 30 тис. грн. на двох сесіях – у вересні й листопаді 2006 року. Перераховуються й інші приклади блокування виділення коштів. Все це, за словами головного редактора, призвело до того, що «у редакції утворилась заборгованість із зарплати майже за чотири місяці». Крім того, керівництво райради навіть «блокувало передплату на «Подільську зорю» на 2007 рік. Висновок зроблено однозначний: «Усі дії п. Сітарського направлені на те, щоб знищити нашу газету». От така позиція.

Голова Вінницької районної Ради Сергій Сітарський має по-іншому дивиться на проблеми редакції «Подільської зорі».

Кореспондент. Сергію Миколайовичу! У редакцію газети „Шанс” звернувся головний редактор „Подільської зорі” Олександр Баркан з приводу незаконного скорочення фінансування газети Вінницькою районною Радою. Як би Ви прокоментувати цю ситуацію?

Сітарський. Що значить фінансування? От Вашу газету хтось фінансує? Ви заробляєте кошти або замовник оплачує Ваш проект. Так само повинна працювати «Подільська зоря», але ж її головний редактор має інші наміри. Газета називає себе комунальною, але чи це справді так? Враховуючи те, що Вінницька районна Рада здійснює керівництво всім комунальним майном району, ми одразу після виборів провели, так би мовити, його інвентаризацію, щоб з’ясувати, що нам залишили попередники. Так робить будь-який господар. І от що виявилось. Газета „Подільська зоря” не має Статуту. Олександр Баркан стверджує, що газета - комунальний ЗМІ. Добре! Але по закону потрібно, щоб це було підтверджено документально. Одразу після обрання мене головою районної Ради я дізнався, що Олександр Давидович десь на з’їзді журналістів, начебто включив газету у пілотний проект по роздержавленню. Але виникає питання: « Чому не роздержавити «Подільську зорю» сьогодні? Районна Рада не збирається забирати в газети нічого: ні назви, ні майна. Нехай колектив працює, заробляє гроші так, як газети «Шанс», «33 канал» та інші комерційні видання. Ніхто їм не забороняє цього робити. Але чомусь усі зусилля головного редактора Олександра Баркана направлені лише на «вибивання» з районної Ради коштів. Звичайно, заробляти важко. Зовсім інша річ - отримати з бюджету гарантовані тисячі. В минулому році, коли я тільки обійняв нинішню посаду, на газету «Подільська зоря» було виділено 145 тисяч гривень, тобто стільки, скільки запланували наші попередники. Хоча ми могли змінити цю цифру, починаючи з травня місяця. Візьміть статистику за 2006 рік. Комунальні районні газети фінансувались в середньому на рівні 60-70 тисяч гривень. Газета ж «Подільська зоря» отримала - 145 тис. грн. Проте редактору того видалось замало, і він почав вимагати 245 тисяч, щоб покрити збитки. Виявляється, газета збиткова. Я порахував усі доходи газети за 2006 рік, і вийшла вражаюча картина. Один примірник «Подільської зорі», за тиражу в 2400 фактично коштував 5-6 гривень, хоча продавали його по 50 копійок… Тепер виникає питання: «Чому районна громада повинна платити 5.50 грн. за примірник „Подільської зорі”. Ось цього я не розумію… Думаю, з таким станом речей не погодяться й платники податків Вінницького району. Але це лише фінансовий бік справи. Є ще й інші…

Кореспондент. Виходить, що редакція «Подільської зорі» хоче вирішити власні фінансові проблеми за рахунок районного бюджету.

Сітарський. От саме його я не розумію! Навіщо редактор хотів йти в цей пілотний проект? Невже для того, щоб знову просити гроші з районного бюджету на утримання газети? Проти депутатського корпусу районної Ради та проти мене особисто розпочалась кампанія дескридирації. До кого тільки не звертався Олександр Баркан з метою тиску на депутатський корпус райради. Але на сьогоднішній день Вінницька районна Рада не є засновником газети. Що ж до реального фінансування газети, то воно визначалось не мною, а депутатами. У 2007 році «Подільській зорі», якщо я не помиляюсь, виділено 26 тисяч грн. на рік. Ми двічі на рік передплачували газету ветеранам та суму 26 тис. грн. і 20 тис. грн. Райдержадміністрація винесла пропозицію профінансувати газету на рівні 85 тис. грн. Це нормальна сума. Так вважають усі голови рад, з якими я обговорював проблему комунальних газет. Звичайно, зараз планка трошки піднялася, але вона не переходить рівень у 200 тисяч. Я розумію, що журналісти повинні отримувати зарплату. Проте співзасновництво передбачає фінансування друку тощо. Але на заробітну плату газета повинна заробляти сама.

Кореспондент. Може, Вас не влаштовує те, що і як пишуть в «Подільській зорі»»

Сітарський. Я не диктую журналістам, що їм писати. Вони це повинні робити самі. Якщо ж говорити про те, чи потрібна Раді газета, то, безумовно, потрібна. А чи називатиметься вона „Подільською зорею”, «Шансом» чи „Вінницьким районом” – байдуже! Баркан звинувачує мене в тискові на пресу. Який тиск! Просто комусь не подобається, що я стою на сторожі закону. Але така моя позиція, і я її ні за яких умов не зміню.

Кореспондент. Існує програма „Висвітлення в засобах масової інформації роботи рад і місцевих рад”. З ким із вінницьких газет ви уклали угоду, передбачену цією програмою?

Сітарський. З газетою «Незалежний кур’єр».

Кореспондент. А чому не з іншим виданням? Які були критерії вибору?

Сітарський. Все визначалось пропозицією того чи іншого видання. І, насамперед, йшлося про ціни. Так вартість однієї сторінки у «Вінницькій газеті» складає 2000 грн., «Подільської зорі» - 3000 грн. «Кур’єр» же запросив 1000 грн.

Кореспондент. І як на це відреагувала «Подільська зоря»?

Сітарський. Судіть самі. Наприклад, ми у «Вінницькій газеті» щось друкуємо. «Подільська зоря» одразу починає писати, що ця газета погана... Або ще приклад. Десь місяць назад в Комарові відкривали дитячий садок. В цьому заході брали участь голова райдержадміністрації Юрій Щетинін, я, сільський голова… Нас фотографували. Так от, в «Кур’єрі» надрукована світлина, де Щетинін перерізає стрічку, а поряд сільський голова, дитина і я. В «Подільській зорі» - та сама фотографія. Тільки мене геть прибрали – вирізали. Або в Сокиринцях відкривали пам’ятник жертвам Голодомору. І знову мене вирізали з кадру працівники «Подільської зорі». Отакі факти. Така мораль. Отака позиція газети.

Кореспондент. Відомо, що районна Рада збиралась заснувати ще одну районну газету…

Сітарський. Так. Я вважаю, що повинна бути здорова конкуренція. Тоді люди отримуватимуть більш повну інформацію про те, що відбувається в районі. Але, на жаль, нам не дали цього зробити. Я говорив з цього приводу зі Світланою Василюк – начальником головного управління з питань внутрішньої політики, у справах засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю. Так от вона прямо «наїхала» на мене. Говорила, що, мовляв, що це я роблю, що я тут господар інформаційного простору Вінницького району? Я її одразу заспокоїв, що, звичайно ж, ні. Говорили зі мною й інші. І з області бігали і навіть на сесію прислали з обласної Ради представників, щоб ми не реєстрували нову газету, яку хотіли назвати «Позиція». Через усе це вовтузіння газета поки що не відбулась. Але ж закон не забороняє створювати нові газети. Закон вимагає, щоб в інформаційному просторі була чесна конкуренція. Тоді нечистим на руку людям непросто буде фальсифікувати ті чи інші факти, приховувати від людей усякі неподобства. Бо одну й ту ж саму подію висвітлять дві-три газети… І люди знатимуть, що насправді відбулось…

Кореспондент. Як у випадку з різанням фотографій?

Сітарський. Це дрібниця. А що сьогодні робиться з так званими землями запасу? Вінничани знають кому і як вони роздаються? І хіба не професійний обов’язок журналістів про це писати?

Кореспондент. У вашому районі теж є така проблема?

Сітарський. Безсумнівно! Отут для редакції «Подільська зоря» непочатий край роботи. І про це потрібно писати чесно, правдиво і безкоштовно. Взагалі, хіба справжні журналісти бояться конкуренції? От газета «Шанс» виживає, не боїться проводити об’єктивні журналістські розслідування. І сміливо береться за теми, які донедавна були в вінницьких медіях табу. І факти, які Ви наводите, - правдиві. Або візьмімо «Вінницьку газету». Чудове видання. Об’єктивно і повно інформує читачів. Взагалі конкуренція – рушійна сила життя. І її розвитку потрібно сприяти. Бо послухаєш іноді деяких «акул пера» чи державних чиновників, і диву даєшся. Вони все ще живуть за принципом «хто не з нами – той проти нас». І за їхньою логікою виходить, що, приміром, «33 канал» повинен бігати кричати: «Не давайте грошей «РІА», бо я краще!» Але, хто краще, повинні визначати самі читачі! І потрібна людям газета житиме і матиме великі тиражі…

Кореспондент. То невже цього не розуміє колектив «Подільської зорі»?

Сітарський. Тут питання не в колективі. Головний редактор Олександр Баркан боїться реєстрації нового підприємства. Адже трудовий колектив ніколи не був у засновниках газети. Другим моментом є те, що головний редактор нової газети, як комунального ЗМІ, буде затверджуватися на сесії Ради. Олександр Давидович не впевнений, що сьогоднішній склад Ради може його затвердить головним редактором. А це його не влаштовує. Масла в вогонь підливає фактичне двовладдя, яке існує у Вінницькому районі. Я вважаю, що виконавчою владою району повинен бути виконком районної Ради. Тоді все стане на свої місця. Бо сьогодні адміністрації вигідно, скажімо, підтримувати позицію «Подільської зорі», і вона підтримує. І вже півтора року триває нікому не потрібний конфлікт. Взагалі в мене складається враження, що райдержадміністрації байдуже, кому гроші платити. А в районної ради інша позиція. Ми обрані людьми, і наш обов’язок дбати про те, щоб народні гроші витрачалить на потребу громади.

Кореспондент. То як же, на Вашу думку, припинити конфлікт редакції «Подільської зорі» й районної Ради?

Сітарський. Потрібно, щоб кожна сторона поважала закон. Бо, бачите, газета «Подільська зоря» сьогодні діє за дивним принципом: «Не даєте гроші - не будемо писати». Добре, що нинішній вінницький інформаційний простір – це все-таки конкурентне середовище. І саме тому прийшов до мене чарівний кореспондент газети «Шанс», і я впевнений, що моя точка зору стане відома людям.

Отже позиції сторін конфлікту зрозумілі. Ми сподіваємось, що свою точку зору щодо проблеми комунальних ЗМІ та газети «Подільська зоря» незабаром висловлять голова Вінницької обласної Ради Григорій Заболотний, голова обласної державної адміністрації Олександр Домбровський, голова Вінницької райдержадміністрації Юрій Щетинін, начальник головного управління з питань внутрішньої політики Світлана Василюк, представник обласної ради, який не дав Вінницькій райраді заснувати нову газету, та інші.

 

Сергей Ситарский фальсифицировал выборы в пользу "Батькивщины

 

Председатель окружной избирательной комиссии (ОИК) №11 Сергей Ситарский фальсифицировал выборы в пользу "Батькивщины". Об этом сегодня на пресс-конференции заявил кандидат в нардепы в этом округа Александр Домбровский. Как отметил Домбровский, "председатель окружной избирательной комиссии 11-ого округа в Виннице Сергей Ситарский, назначенный по квоте "Батькивщины" публично, в присутствии членов избирательной комиссии заявлял, что "готов сесть в тюрьму", чтобы не допустить победы Домбровского". "Подсчет голосов шел с многочисленными нарушениями со стороны председателя ОИК, который отказывается даже выполнять решения комиссии. Мы имеем на руках копии протоколов, которые принимались комиссией, где результаты на отдельных участках искажены. Принимаются бюллетени, в разорванных коробках. Те же силы, которые распространяли листовки с черным пиаром, организуют провокации на ОИК, приписывая эти действия мне", - заявил Домбровский. По словам Домбровского, председателя ОИК Ситарского поддерживает группа народных депутатов от "Батькивщины" во главе с Андреем Павловским, которые "грубо вмешиваются в работу комиссии, оказывают давление, и, пользуясь депутатской неприкосновенностью, прибегают к силовым действиям". Домбровский уже обратился к лидерам Объединенной оппозиции с просьбой "остановить такие действия и дать надлежащую оценку местным представителям партии, поведение которых бросает тень на политическую силу, за которую я агитировал, уважаю и поддерживаю". Команда Домбровского требует проведения "честного и открытого подсчета голосов в округе". Напомним, 1 ноября коллегия Винницкого окружного административного суда признал противоправной бездеятельность окружной избирательной комиссии одномандатного избирательного округа №11 относительно непринятия решений о проведении повторного подсчета голосов избирателей на избирательных участках, целостность упаковки избирательной документации которых повреждена, и обязать ОИК избирательного округа №11 провести повторный подсчет голосов избирателей на всех без исключениях избирательных участках, целостность упаковки избирательной документации которых повреждена. Однако ОИК никаких решений о проведении повторного подсчета голосов не принимала и повторный подсчет голосов не проводится. Во время слушаний уполномоченный представитель ОИК Юрий Ямпольский признал иск, а также признал нарушения закона во время приема документов с 20-ти часов 28 октября по 9-тый час 30 октября. В частности, он отметил, что согласно закону принято документацию только с 15-ти избирательных участков (на округе всего насчитывается 110 участков). По словам представителя ОИК, документация, которая сегодня находится в комнате № 306 в помещении Правобережной администрации (в том числе и та, что имеет поврежден вид) принималось с нарушением закона, то есть только с внешней проверкой целостности коробов. А целостность самих пакетов, где есть неиспользованные бюллетени и бюллетени, в которых проголосовано за того или иного кандидата, пока не проверена. Поэтому Ямпольский согласился, что необходимо по иску Домбровского пересчитать эти бюллетени.

 

Скандал в Виннице: больницу скорой помощи обвинили в торговле колбасой (ВИДЕО)

 

Как утверждают местные СМИ, в помещении больницы торгуют колбасами.

В Сети появилось видео, на котором видно, что в помещении больницы идет торговля колбасными изделиями. Съемка велась скрытой камерой.

Как передает местный сайт новостей «Власно», по данному факту подано заявление в милицию. Заявитель подозревает, что торги в больнице налажены через родственные связи главного врача и начальника департамента здравоохранения Винницкой областной государственной администрации.

«Это уже не первый год здесь творится. Вот этим киоскам можно торговать, а людям, что носки продают и туалетную бумагу для больных — нельзя. Почему такая несправедливость? Это раз. А два то, что кто, как не главный врач, разрешил продажу мясных изделий в приемном отделении?» — Отметил заявитель Виталий Логвиненко.

Прохожие, которых опросили журналисты, не одобряют перспективу покупки колбасы в медицинских учреждениях.

Прокомментировал ситуацию и заместитель главного врача Валерий Щербань: «Да, у нас есть такая проблема, даже ко мне в кабинет ежедневно приходят и предлагают различную продукцию. Мы боремся с этим, но уследить трудно. Мы, врачи, должны делать свою работу, а не бабушек ловить по больнице. Однако, если такой факт имел место, с ним следует немедленно разобраться».

Главный врач райбольницы Александр Кривовяз отказался комментировать ситуацию.

Тем временем председатель Винницкого районного совета Сергей Ситарский пообещал выяснить все обстоятельства вопроса, а также, что даже создадут специальную комиссию, хотя вины главного врача не видит.

Любопытно, что врачи говорят, что помещение еще месяц назад передали в собственность городского совета, однако Ситарский это отрицает.

Юрист, который тоже является депутатом Винницкого районного совета, говорит, что виновных здесь значительно больше, нежели на первый взгляд: «Никаких юридических документов, которые бы засвидетельствовали, что помещения, где осуществлялась торговля, переданы в собственность городского совета, пока нет. Поэтому от ответственности никто не должен уйти».

В Винницком отделении УМВД сообщили, что дело передано следователям, они разговаривают со сторонами конфликта, вскоре будет принято решение, открывать производство или нет.

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.