Листи з СІЗО: два місяці ув’язнення в Росії журналістки Радіо Свобода Алсу Курмашевої

В Росії проти журналістки Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашевої порушили 11 грудня ще одну кримінальну справу. Цього разу – за поширення «фейків про російську армію за мотивами політичної ненависті » (пункт «д» частини 2 статті 207.3 КК РФ). Приводом стала оприлюднена редакцією «Idel.Реалії» книги «Ні війні. 40 історій росіян, які виступають проти вторгнення в Україну». Це третя справа проти журналістки. Вже два місяці Алсу перебуває у казанському СІЗО №2.

Редакція «Idel.Реалії» на основі її листів продовжує розповідати, в яких умовах утримується журналістка, що вона переживає і на що сподівається.

Це вже третя кримінальна справа порушена в Росії проти журналістки Радіо Свобода Алсу Курмашевої за останні сім місяців.

У червні 2023 року журналістку звинуватили в ненаданні інформації про друге громадянство (Курмашева є громадянкою Росії та США), а у жовтні суд присудив їй штраф у 10 000 рублів.

Через тиждень після оголошення вироку Алсу затримали і звинуватили в тому, що вона не звернулася до влади, щоб її зареєстрували як «іноземного агента» (ч. 3 ст. 330.1 КК РФ).

А ще через два місяці – нова справа: про поширення «фейків про російську армію».

18 грудня Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель закликав російську владу негайно звільнити Алсу Курмашеву:

«Російська влада повинна забезпечити безпеку журналістів та їх право на свободу слова, а також припинити їхнє переслідування»

Раніше десятки правозахисних організацій з усього світу та західні політики також виступили на підтримку Алсу Курмашевої.

10 грудня у Казані пройшов пікет проти тяжких та особливо тяжких злочинів, скоєних щодо журналістів. Двоє учасників акції, серед яких був соціолог Іскандер Ясавєєв, стояли із плакатами на підтримку Алсу Курмашової. Представник виконкому та співробітник ЦПЕ попросили протестувальників прибрати плакати, на що ті дали згоду. На думку представників влади, ці плакати не відповідали до теми заявленої акції.

Через кілька днів співробітники поліції порушили адміністративні справи щодо Іскандера Ясавєєва та організатора пікету Дарини Лунцової, повідомляла SOTA. Їх звинувачують у порушенні законодавства про мітинги.

«Внутрішньокамерні відносини»

У казанському СІЗО №2, де утримують Алсу Курмашеву, триває ремонт. Це завдає серйозних незручності. Основна проблема – це кількість людей у камері. У камері чотири спальні місця, а нових співкамерниць можуть підселити і посеред ночі.

– Вітання! Як ви? У мене більш-менш, хоча б у всіх є своє ліжко і кількість людей відповідає, — написала вона наприкінці листопада.

А вже наступного дня додала:

– Рада, що трохи довше вдалося поспати сьогодні, хоч щось краще. Це внутрішньокамерні справи, де про кохання та милосердя треба забути. Це все тимчасово, все змінюється досить швидко. Одна нова (співкамерниця) знімалася у серіалі «Бандитський Петербург», який мені довелося трохи подивитися влітку (цього дивного літа, коли я не розуміла, що і навіщо так відбувається).

Ув’язненим показували пресконференцію президента Росії Володимира Путіна:

Всі (крім мене) заснули, просили розбудити, коли закінчиться

Курмашева про пресконференцію Путіна

— Подивилася сьогодні чотири години онлайн. Всі (крім мене) заснули, просили розбудити, коли закінчиться. Але все не закінчувалося. Все почула.

Заздрю тим, хто може спати і вдень, і вночі. Як би хотілося так заснути надовго. Таке дивне зараз відчуття часу.

Навіть не віриться, що вже буде два місяці. Кожна хвилина шрамом залишається в мені й у вас, — написала кілька днів тому Алсу своїм друзям.

Співкамерниці та «Слово пацана»

Окрема тема, яка не пройшла навіть повз казанського СІЗО, — серіал «Слово пацана. Кров на асфальті». Алсу розповіла, що якось до них підселили дівчину, яка тільки-но потрапила в ізолятор.

Перше, що вона запитала: «Можна тут подивитися нову серію «Слово пацана»? Чим розсмішила всіх.

– Кажуть, що серіал, начебто, заборонять. Для мого покоління (у мене з’явилося спілкування з 40+!) все це досить смішно, тим більше зовсім нецікаво, тому що в реальності було все ще сумніше. 20-30-річних, мабуть, шокує, а деяким ті часи подобаються. Тож навіть не знаю, що й сказати. Але говорять про нього багато й тут.

Кілька днів тому журналістка Голосу Америки Ксенія Туркова оприлюднила в Facebook посилання на кліп «Пияла» групи AIGEL і написала про свої роздуми про зв’язок серіалу «Слово пацана» (пісня AIGEL стала саундтреком до нього) зі справою Алсу Курмашової:

«Коли я слухаю цю пісню, яку зараз всі обговорюють, я думаю не про «Слове пацана» і не про те, що буде з Айгуль у сьомій серії... Я думаю про іншу жінку – Алсу, з якою зараз у тій же Казані відбувається не серіальна, а реальна трагедія»

Туркова нагадала, що Алсу «як укладачка книги «Ні війні» судитимуть за ще однією статтею – про «фейки про російську армію»:

«Одного з героїв серіалу забивають на смерть на автобусній зупинці саме через те, що він не використовує фразу «Не при ділах», щоб уникнути бійки. У реальному житті держава-гопник, держава-пахан розправляється із тими, хто, бачать те, що відбувається і відмовляється бути «не при ділах». Держава-гопник веде свою «битву за асфальт», тільки в масштабах не району, а світу. Але, на жаль, багато хто з тих, хто ридає над долями героїв серіалу, не помічають «казанського феномена», що розрісся до масштабів країни, у себе під носом»

До того ж, наголошує Ксенія Туркова, Алсу Курмашева займалася підтримкою та захистом своєї рідної татарської мови, і в тому числі «завдяки зусиллям таких людей, як вона, ми зараз можемо слухати цю пісню».

Сім’я

«Ми живемо без Алсу майже півроку. Це дуже тривожна ситуація», заявив раніше в інтерв’ю France 24 чоловік Алсу – Павло Буторін, директор телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»).

«Алсу не агент якогось уряду, тим більше не агент уряду США. Вона – журналіст. І ми хочемо, щоб її звільнили якнайшвидше», – каже Буторін.

Буторін сподівається, що Державний департамент США вважатиме за доцільне оголосити Курмашеву «неправомірно затриманою особою», після чого її справу буде передано Спеціальному посланнику президента у справах заручників (SPEHA).

SPEHA брала участь у звільненні з російської колонії американської баскетболістки Бріттні Грайнер та ветерана морської піхоти Тревора Ріда.

Представник Державного департаменту США Меттью Міллер днями заявив, що влада США «продовжує взаємодіяти з російською владою, щоб отримати більше інформації про цю справу».

Павло Буторін у тому ж інтерв’ю розповів про умови утримання Алсу. Так він зазначив, що ізолятор переповнений, та холодно, а його дружині не дозволяють отримувати додаткові ковдри від сім’ї або друзів.

«Їм (дітям) важко усвідомити, що їхню матір тримають у холодній російській тюремній камері лише за те, що вона журналістка», – констатує Буторін.

Він також розповів, що їхня родина має квитки на концерт Тейлор Свіфт: «І у нас є квиток з ім’ям Алсу, – сказав Буторін. – Я хочу, щоб ми були там разом, як сім’я».

В одному зі своїх останніх листів Алсу у післямові додала: «Taylor Swift – «людина року» в Time ❤️».

В один із днів Алсу поділилася із друзями секретом її «неправильних» кистибиїв.

Кистобий – традиційне татарське, яке також перейшло в башкирську і чуваську кухню. Це страва з тіста з начинкою. Досить часто його готують із картопляним пюре.

Тепер ви знаєте про мене все, і ще трішки

Алсу

– Дарма ти думаєш, що я скажу «фі» про готові коржики. Whatever works (переклад з англійської: Все, що працює) – мій девіз життя. Я робила кистоб з тіста для börek (шароване тісто, поширене на Балканах, Близькому Сході та Центральній Азії – «Idel.Реалії»). У формі трубочок, технологія татарська:). З ПП-шних коржів теж виходить чудовий кистоб. Мій секрет (як у когось орегано) – це сир Чеддар у картоплі. Ну, от тепер ви знаєте про мене все, і ще трішки.

• У Алсу Курмашової подвійне громадянство: США та Росії. До арешту вона проживала у Празі зі своїм чоловіком та дітьми. У середині травня вона приїхала до рідного міста Казані за сімейними обставинами. «Вона повністю розуміла ризики, які були пов’язані з цією поїздкою. Проте у багатьох з нас є певні зобов’язання перед нашими сім’ями, і вонавиріщила поїхати до Росії», – розповідав на початку листопада чоловік Алсу Павло Буторін.
• Другого червня в аеропорту Казані перед вильотом додому Алсу затримали російські силовики. У неї вилучили американський та російський паспорти.
• Через кілька днів стосовно журналістки порушили кримінальну справу про повідомлення про друге громадянство (стаття 330.2 КК РФ). З Алсу взяли підписку про невиїзд. Розслідування цієї справи тривало кілька місяців. Лише у жовтні суд у Казані визнав її винною та призначив їй штраф у 10 000 рублів. Четвертого грудня Радянський районний суд Казані визнав законним вирок.
• Після того, як Алсу ув’язнили до СІЗО, виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеффрі Гедмін заявив, що «глибоко розчарований» рішенням суду: «Ми закликаємо до негайного звільнення Алсу, щоб вона могла возз’єднатися зі своєю родиною».
• Затримання Алсу засудили уряди Канади, Чехії, Франції, Польщі та Швеції, а також Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки, президент Європейського парламенту, Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) з питань свободи ЗМІ та Верховний комісар ООН з прав людини.
• Платформа RFERL щодо сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів оприлюднила заклик звільнити Алсу.
• Міжнародні організації з прав людини та свободи ЗМІ також засудили політично вмотивоване затримання Алсу та закликали до її негайного звільнення. Серед них: Amnesty International, Комітет із захисту журналістів, Freedom House, «ПЕН-Америка», «Репортери без кордонів», Міжнародна федерація журналістів та Міжнародний інститут преси.
• Комітет із захисту журналістів заявив, що «арешт Алсу Курмашової є на сьогоднішній день найбільш кричущим прикладом зловживання російським законодавством про іноземних агентів проти незалежної преси».
• У листопаді правозахисна організація «Репортери без кордонів», Коаліція жінок у журналістиці, Національний прес-клуб, Комітет із захисту журналістів та ще 10 організацій звернулися до держсекретаря США Ентоні Блінкена із закликом «прискорити процес і негайно оголосити» журналістку Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашеву «неправомірно затриманою особою
• 30 листопада проект «Підтримка політв’язнів. Меморіал»