Хто заплатить за низький тариф на воду

Водоканали, які забезпечують життєво важливі послуги для громадян, опинилися на межі кризи. Причиною цього є системні проблеми в галузі, які загострилися через нездатність НКРЕКП встановити економічно обґрунтовані тарифи.

Це призвело до фінансової нестабільності та загрожує колапсом усієї системи водопостачання та водовідведення.

Водоканали в глухому куті

Після початку великої війни хронічно недофінансовані водоканали зіткнулися з низкою нових проблем і викликів: від безпосереднього руйнування водопровідно-каналізаційних об’єктів та стрімкого подорожчання електроенергії, реагентів і матеріалів до відпливу кадрів і падіння платіжної дисципліни.

Щоб долати всі ризики і в часи війни не допустити гуманітарної та екологічної катастроф, водоканалам потрібно продовжувати працювати, забезпечувати населення водою і водовідведенням, відбудовувати зруйноване.

Для цього потрібні кошти, точніше – адекватне фінансування, тобто адекватні тарифи. Однак на рівні влади відбувається вперте бойкотування встановлення економічно обґрунтованих тарифів для водопостачальних підприємств.

Водоканали і так виживають з останніх сил. Підприємства компенсують витрати на закупівлю реагентів, оплату праці та сплату податків через економію грошей за оплату електричної енергії, що загрожує арештами рахунків.

Ігнорування проблеми неминуче призведе до трагічних наслідків. Міста можуть опинитися без водопостачання, а в кращому випадку – з постачанням води за графіками. Відсутність належних санітарно-гігієнічних умов, стабільного водовідведення та очищення стоків, неможливість забезпечити пожежогасіння матиме тяжкі екологічні та соціальні наслідки.

Централізована тарифна політика: чому це не працює

Асоціація "Укрводоканалекологія" багато років підтримувала централізацію тарифної політики. Вважалося, що ліцензування та встановлення тарифів на рівні держави забезпечує єдність підходів та стандартів. Однак події останніх років показали, що централізація не завжди гарантує ефективність.

У червні 2023 року НКРЕКП проголосувала за підвищення тарифів для водоканалів, що було необхідним кроком для забезпечення фінансової стабільності галузі. Однак під тиском уряду це рішення було швидко скасоване.

Цьому передувала заява президента Володимира Зеленського, який назвав неприйнятним рішення НКРЕКП. При цьому більш значне підвищення тарифів на електроенергію не викликало в представників влади ніякої реакції.

Політичний популізм узяв гору над економічною доцільністю і це стало черговим ударом по комунальних підприємствах. Відсутність економічно обґрунтованих тарифів призвела до зниження якості послуг та занепаду інфраструктури.

Дії НКРЕКП з юридичної точки зору не відповідають жодному вітчизняному чи міжнародному нормативному акту. Ці дії незаконні, нелогічні і несправедливі, вони матимуть тяжкі наслідки для водопровідної інфраструктури. Регулятор уже не є незалежним органом. Через політичну заангажованість комісія втрачає свій авторитет, тож водоканали більше не можуть на неї покладатися.

Повноваження з тарифоутворення – на місцеві рівні

З огляду на таку ситуацію повноваження щодо встановлення тарифів для водоканалів слід передати на рівень органів місцевого самоврядування (ОМС). Такий підхід відповідає концепції децентралізації, яка передбачає надання більших повноважень та відповідальності місцевим громадам.

Місцеві органи влади краще розуміють потреби та проблеми своїх громад і можуть ефективніше на них реагувати. Повністю перекласти відповідальність за фінансування водоканалів на ОМС неможливо, це не передбачено чинним законодавством, та й коштів у місцевих бюджетах на це нема.

Законодавство забороняє фінансувати поточну діяльність чи операційні витрати водоканалів з бюджетів міст. Фінансувати підприємства можна лише через програму соціально-економічного розвитку, виділяючи кошти на заміну основних засобів, реконструкцію, модернізацію або прокладання нових мереж.

Однак плата за електроенергію, купівля реагентів та виплата зарплати мають фінансуватися з тарифу. Знаючи всі проблемні питання, місцева влада здатна встановити адекватні економічно обґрунтовані тарифи для своїх водоканалів.

В Україні вже є такі приклади: у невеликих населених пунктах (до 100 тис населення) тарифи встановлюють органи місцевого самоврядування.

Водоканали проводять розрахунок економічно обґрунтованого тарифу і подають його на розгляд місцевій владі. Як правило, місцева влада погоджує переглянутий тариф, адже інакше буде змушена шукати у своєму бюджеті гроші для компенсації різниці між чинними та ринковими цінами, і це справедливо.

Отже, тарифоутворення "на місцях" – це ефективне рішення, яке дає змогу водопостачальним підприємствам утримувати себе та забезпечувати поточну діяльність, не ставлячи під загрозу безперебійність надання послуг.

Досвід багатьох країн свідчить, що місцева влада здатна ефективніше управляти тарифною політикою і забезпечувати стійкий розвиток комунальних підприємств. Запровадження такої моделі в Україні може вирішити багато проблем галузі.

Передавання повноважень з встановлення тарифів органам місцевого самоврядування відповідає концепції децентралізації і може бути підтримане міжнародною спільнотою. Такий крок сприятиме ефективнішому управлінню, підвищенню якості послуг та стійкому розвитку водопостачальної галузі.