За його словами, IBAN-платіж можна порівняти з рентгенівським знімком переказу — він демонструє всю внутрішню структуру операції. Банки отримують не просто номер рахунку, а повний комплект даних. Така прозорість надає банкам потужні інструменти контролю і, що очевидно, підвищує прозорість, пояснив експерт.
Проте, говорить адвокат, прозорість таких платежів має зворотний бік — інформація про IBAN-перекази автоматично потрапляє в систему електронних платежів НБУ. Оскільки саме СЕП НБУ забезпечує високий рівень ідентифікації учасників платежів, то Національний банк має доступ до інформації про всі міжбанківські перекази, які проходять через СЕП.
"Якщо підпис буде — загальне податкове навантаження складе 23% від суми переказу. Тобто з кожної тисячі гривень "неясного" доходу за законодавством доведеться сплатити 230 гривень податків. А якщо суми значні — навантаження, відповідно, серйозніше. Наразі навантаження дещо нижче — 19,5%, тобто 190 грн податків з 1000 грн.", — говорить Яків Воронин.
На його думку, тим, хто любить відправляти або отримувати великі суми, доведеться або детально документувати законність надходжень, або бути готовими з'ясовувати стосунки з податковою.
"При цьому важливо розуміти: сам факт отримання коштів через IBAN ще не є підставою для нарахування податків, основне тут — економічна суть операції та її призначення", — зазначив експерт. Він додає: само зазначення РНУКПН отримувача при оплаті через IBAN не повинно прямо впливати на податкові аспекти, адже це просто ідентифікатор отримувача платежу, що допомагає банкам проводити фінансовий моніторинг і полегшує перевірки з боку податкової у разі підозрілості транзакцій. З іншого боку, зазначив Воронин, РНУКПН дозволяє швидше знайти всі ваші фінансові потоки в системі і без проблем співвіднести їх з офіційними доходами.
Нагадаємо, НБУ залишив можливість для людей, які мають офіційні доходи понад встановлений місячний ліміт, повідомити банк про це і встановити індивідуальне обмеження в межах підтверджених офіційних доходів.