неділя09 березня 2025
gipoteza.net

Кінець мобілізації — кінець ЗСУ? Як зберегти армію після закінчення війни.

Навіть після закінчення війни Україні необхідна армія, чисельність якої не повинна бути меншою за 800 тисяч осіб. Проте питання, як набрати таку кількість військових після демобілізації та скасування воєнного стану, залишається відкритим. Фокус з'ясував, з якими викликами зіткнеться держава в цьому процесі та як забезпечити необхідну обороноздатність.
Конец мобилизации — это конец ВСУ? Как сохранить армию после войны и обеспечить её будущее?

Президент України Володимир Зеленський заявив, що після завершення війни країні необхідна армія чисельністю не менше 800 тисяч військовослужбовців. Це стратегічна необхідність для забезпечення безпеки, враховуючи загрозу з боку Росії. Проте виникає ключове питання: звідки взяти таку кількість військових? Адже після припинення вогню та скасування воєнного стану мобілізація повинна зупинитися, а демобілізація початися.

Раніше Зеленський розповідав, що станом на січень 2025 року чисельність Збройних сил України становить приблизно 880 тисяч осіб.

Скасування воєнного стану — кінець мобілізації?

Коли воєнний стан буде скасовано — мобілізація закінчиться. Таку думку висловив військовий експерт Олег Жданов.

Однак народний депутат від "Слуги народу", член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський зазначав, що навіть у разі досягнення домовленості про припинення вогню між Україною та Росією воєнний стан в країні залишатиметься в силі. За його словами, така домовленість не гарантує виведення російських військ з тимчасово окупованих територій або усунення загроз, які стали причиною введення воєнного стану.

Веніславський пояснив, що скасування воєнного стану можливе лише після ліквідації всіх загроз, визначених законом про правовий режим воєнного стану, а також Україні необхідно отримати гарантії безпеки, які унеможливлять подальші напади з боку РФ.

Він зазначив, що дозвіл на виїзд за кордон і демобілізація безпосередньо залежать від скасування воєнного стану. Однак рішення з цього питання буде приймати президент України.

"Свобода пересування та можливість виїзду за межі країни пов'язані виключно з продовженням або неподовженням воєнного стану. Щонайменше має бути підписано мирну угоду, яка відповідатиме міжнародному праву, інтересам України та Конституції", — пояснив нардеп.

Водночас адвокат Ростислав Кравець зазначив, що в українському законодавстві немає норм, які б прямо забороняли громадянам виїжджати за кордон. На його думку, дії Державної прикордонної служби в цьому питанні можуть трактуватися як перевищення повноважень.

За словами Кравця, демобілізацію можна провести за один день, якщо буде прийнято відповідне політичне рішення.

"Якщо строковиків можна звільнити за місяць, то чому не можна звільнити контрактників, які не хочуть продовжувати службу, за один день?" — підсумував адвокат.

Якщо припустити, що воєнний стан скасують і одразу припинять процес мобілізації, а демобілізацію розпочнуть, то як зберегти ту необхідну кількість солдатів, про яку говорив Володимир Зеленський у контексті гарантії безпеки?

Мобілізація після війни: звідки брати солдат?

На думку Олега Жданова, набрати відповідну кількість людей в армію не буде проблемою. Найголовніше — сформувати правильну політику, яка б мотивувала людей служити, а також створити суспільне сприйняття необхідності захищати свою країну. Наприклад, у Сполучених Штатах постійно близько 350-400 тисяч військових, і кожного року переглядаються умови контракту, щоб покращити їх фінансове і соціальне забезпечення. Наприклад, безкоштовне навчання для дітей військових, пільги для родичів тощо.

"Ми повинні змінити інформаційний настрій у суспільстві, показати важливість служби в армії. Потрібно створювати соціальні ініціативи, рекламу, яка б надихала людей ставати частиною армії. Знову ж таки, почати патріотичне виховання. А далі потрібно мотивувати людей до вступу у військові навчальні заклади або підписання контракту. Подивіться, чому Ізраїль зміг побудувати таку систему, де національна ідея — захищай і живи. У них отримання повістки — це свято, навіть для дівчат, тому що служити в армії — це престижно в першу чергу. Це політика держави", — розповідає військовий експерт.

Проте є побоювання, що після війни, за наявності проблем всередині системи, буде складно набрати 800 тисяч солдатів. Жданов вважає, що це дійсно може стати проблемою, якщо не будуть вирішені питання корупції та забезпечення військових. Якщо буде змінена система управління, залучення професійних командирів і позбавлення від корупції, то набір солдатів стане простішим. На думку експерта, зміни в державній політиці — це ключовий момент. Якщо ці кроки будуть зроблені, армія не тільки збереться, але й залишиться сильною.

"Якщо держава зробить правильні кроки і створить умови, навіть ті, хто повернеться після скасування воєнного стану, будуть підписувати контракт. Ті, хто зараз добре влаштувалися і оформлені за кордоном, можуть навіть не повернутися, а залишитися там. До речі, Європа буде сприяти захисту наших громадян, тому що вони працьовиті. А ті, хто повернеться, хто не знайшов притулку або з інших причин повернеться, не здивуюсь, якщо серед них буде чимало таких, хто також підпише контракт. Тому що після війни знайти роботу з хорошою оплатою буде складно. А армія повинна бути з зарплатою вище середнього рівня. Це може стати гарною мотивацією", — впевнений Жданов.

Україна після війни почне боротьбу за власних солдат?

Перш за все, вважає керівник Центру військово-правових досліджень, військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ Олександр Мусієнко, дуже важливо усвідомлювати, що після закінчення війни перед українцями все ще стоятимуть виклики та небезпеки, пов'язані з тим, що Росія, на жаль, поки нікуди не зникає як суб'єкт, здатний проводити неоімперську агресивну політику. Це означає, що російське вторгнення може повторюватися. Одним з елементів гарантії безпеки для України, безумовно, є сильні Збройні сили. Отже, армія дійсно повинна бути численною.

На думку експерта — це основні аспекти залучення людей до служби. Також важливим є питання фінансування. За його словами, українцям потрібно розуміти, що за будь-яких умов ми будемо жити в реаліях, коли витрати на оборону і безпеку становитимуть від 5 до 10% ВВП. Ці кошти будуть закладатися на утримання Збройних сил.

"Також потрібно співпрацювати з нашими партнерами, щоб отримувати допомогу для забезпечення армії. Тому фінансування сил оборони є однією з гарантій безпеки", — продовжує Мусієнко.

Він вважає, що навіть після скасування воєнного стану та відкриття кордон