Про вирішальне та навіть "критичне" значення позиції України в Курській області під час майбутніх мирних переговорів нещодавно заявив державний секретар США Ентоні Блінкен після зустрічі з міністром закордонних справ Південної Кореї Чо Тхе Юлом у Сеулі. При цьому глава Держдепартаменту окремо підкреслив, що навіть у разі проведення переговорів Україна все одно вимагатиме "адекватних гарантій безпеки", оскільки Путін не вважатиме, що "гра закінчена". "Його (Путіна — ред.) імперські амбіції залишаються, і те, що він намагатиметься зробити — відпочити, переозброїтися і, в кінцевому підсумку, знову атакувати", — підсумував Ентоні Блінкен.
Варто також зазначити, що про важливість Курської операції підкреслював нещодавно і президент Володимир Зеленський. Зокрема, за словами глави держави, це є "сильним козирем" у всіх переговорах, і не тільки з Росією.
Курський фактор, на думку експерта, може бути досить дієвим механізмом для того, "щоб посадити Путіна за стіл переговорів". Примітно, що Станіслав Желіховський, коментуючи вже згадане заяву Ентоні Блінкена, не виключив певної координації адміністрації Байдена з командою новообраного президента США.
"Дональд Трамп, очевидно, остаточно зрозумівши, що Путін не бажає сідати за стіл переговорів, у координації з демократичною адміністрацією надав Україні можливості просуватися на території країни-агресора для посилення стартових переговорних позицій Києва. Якщо до початку переговорів ЗСУ будуть утримувати цей плацдарм, це може стати основою для певних компромісів у контексті деокупації тих регіонів, які РФ не включила до своєї Конституції, наприклад, частини Харківської та Миколаївської областей".
А ще, зазначає Станіслав Желіховський, курський фактор можна використовувати, щоб РФ не ставила вимоги щодо "повного і остаточного нейтралітету України". "Якщо в команді Трампа припускають паузу в 10-20 років у питанні інтеграції України в НАТО, то у Путіна наполягають, щоб це було безкінечно у часовому вимірі. Думаю, що врешті-решт все ж буде окреслено якийсь термін, і це для нас також дуже важливо. Крім того, РФ може, скажімо так, затриматися у своїх "стараніях" вставляти палки в колеса європейській інтеграції України, яка в подальшому може стати запорукою нашої безпеки, ставши певною альтернативою Північноатлантичному альянсу. У будь-якому випадку Курщина може бути використана як предмет торгу, адже це дійсно наш козир", — підсумував експерт.
Зазначивши, що незважаючи на нинішні наступальні дії ЗСУ в Курській області, ціна питання для Путіна дещо знизилася, експерт констатував: "Однією з цілей Путіна було звільнення Курщини до 20 січня, тобто до інаугурації Трампа. Ураховуючи останні події, досягнення такої мети не представляється можливим. Трамп у будь-якому випадку після інаугурації спробує організувати переговори, на яких фактор Курщини обов'язково буде присутній, причому далеко не на останніх позиціях".
"У цьому сенсі Курщина, якщо говорити цинічно, дійсно є предметом для торгів. Звичайно, це не працює примітивно в плані обміну однієї території на іншу, але з точки зору глобальних процесів, це дійсно має значення. І в світовій історії були випадки використання подібних речей у переговорах, коли одна сторона відходила з одного ділянки, друга — з іншого. Тобто, це може бути важелем впливу на РФ з боку України та її партнерів. Плюс — це символічно дуже сильно б'є по Путіну, який вже 5 або 6 разів називав дати, коли територія Курської області повинна бути повернена під контроль Росії. Остання така дата — 7 січня. Далі у нього буде 20 січня, але в цілому перебування там ЗСУ таке тривале ставить Путіна в не дуже, м'яко кажучи, хороше становище, в тому числі, в очах свого найближчого оточення", — зазначив експерт.
Охарактеризувавши в цілому Курську операцію як психологічний і реалістичний фактор, який може впливати на хід переговорів, політолог резюмував: "Україна може починати з того, що "у нас є що вам запропонувати, а що ви запропонуєте нам?". Така тактика в певній мірі укладається в логіку Трампа. Можливо, він цього не визнає, адже вважає подібні речі ескалацією ситуації, але це якраз логіка угоди: я даю тобі щось, і ти мені даєш щось. І в даному випадку Курщина може бути тим "щось", що Україна може запропонувати".
Між тим, про те, що Курська область Росії може незабаром стати початком кінця для режиму Путіна, пише The Telegraph: "Курськ цілком може стати початком кінця для Путіна у 2025 році, як це було для Гітлера у 1943-му. Схоже, українські війська завдали справжнього удару росіянам у Курську протягом останніх кількох днів". Характерно, що видання називає Путіна "жахливим воєначальником", який "забув або, швидше за все, не знає про принципи ведення війни, особливо той, який говорить — укріплюй успіх, а не невдачу".