Спочатку вибори — потім переговори: що насправді пропонує Трамп Україні і чи варто чекати Мінськ-3.

Спеціальний представник президента США Дональда Трампа з питань України та Росії генерал Кіт Келлог в інтерв'ю агентству Reuters висловив бажання адміністрації Трампа, щоб в Україні до кінця року відбулися президентські та парламентські вибори, особливо у разі досягнення перемир'я з Росією. Він зазначив, що "більшість демократичних країн проводять вибори під час війни" і вважає це важливим для демократії.

Проте українське законодавство забороняє проведення виборів під час воєнного стану. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що вибори можуть відбутися лише після припинення бойових дій та за наявності надійних гарантій безпеки, які стримуватимуть Росію від відновлення агресії.

Вибори в Україні як сигнал Кремлю від Трампа

На думку політолога-міжнародника Олега Постернака, можливо, під час неформальних контактів у оточенні Трампа і Путіна Кремль намагається просунути ідею, що українська влада нібито є нелегітимною. І для забезпечення стовідсоткової впевненості в договорах, які можуть бути підписані в результаті мирного врегулювання, Росія, ймовірно, хоче бачити, зокрема, виборчий процес. Таким чином, Келлог посилає сигнал Кремлю, що вони можуть розглядати це як привабливий інструмент для досягнення мирної угоди. Це своєрідне заигрування з Росією.

За словами політолога, немає проблеми в проведенні виборів в Україні, однак це можливо лише за умови припинення вогню, скасування воєнного стану та гарантій того, що Росія під час виборчого процесу не буде здійснювати ракетні чи дронові атаки, і не відновить бойові дії. Тому українська влада повинна чітко донести це американцям.

Політолог Ігор Рейтерович також вважає, що слова Келлога можна розцінювати як певні сигнали Кремлю. Однак йшлося про дещо інший сценарій.

На думку політолога, заява про вибори є частиною механізмів тиску, про які згадували, зокрема, Марко Рубіо і Кіт Келлог. Це сигнал, що обидві сторони повинні будуть йти на певні поступки і виконати попередні умови, щоб переговори могли розпочатися. Згідно з розумінням американців, одним з таких умов для України є, зокрема, проведення виборів. Але Рейтерович підкреслює — Київ ніколи не відмовлявся від проведення виборів, лише зазначав, що вони можливі за певних умов.

Теза Келлога про те, що всі демократичні країни проводили вибори навіть під час війни — не відповідає дійсності. Наприклад, США під час Другої світової війни не переживали активних бойових дій на континентальній території. Війна проходила в основному в інших частинах світу, тому проведення виборів було можливим. Приклад громадянської війни в США, який також іноді наводять — також не показовий для України, адже ситуація була зовсім іншою, з іншими умовами та можливостями для організації виборів. Також американці пропонують Україні систему голосування поштою, що дозволяє залучати виборців, навіть якщо вони знаходяться далеко від своїх виборчих дільниць.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що такий підхід варто розглядати і для України, особливо враховуючи кількість виборців, які зараз перебувають за кордоном. Але не можна забувати, що ситуація в Україні значно складніша. Вибори під час війни — це надзвичайно важко організувати, особливо якщо врахувати масштаб бойових дій, руйнування інфраструктури та загрозу для безпеки людей.

Вибори під час війни в Україні на руку Кремлю

Заяви Путіна про нібито нелегітимність Зеленського та української влади дійсно виглядають як натяк на необхідність зміни влади, зокрема через проведення виборів, для подальшого припинення війни. Але на думку Володимира Фесенка, це може бути частиною стратегії, яка має на меті дестабілізувати внутрішню політичну ситуацію в Україні та ослабити країну.

"Важливо розуміти, що Росія не стільки турбується про те, хто буде при владі в Україні, скільки про можливість легітимізувати проросійські політичні сили під виглядом виборів. Вони намагаються використати цей процес як інструмент для звинувачення України в відмові від мирного врегулювання та припинення війни.

З цього виникає великий ризик того, що американці можуть піддатися цим тактичним маневрам Росії, навіть не усвідомлюючи цього повністю. Тому для України критично важливо чітко сформулювати свою позицію і пояснити партнерам, що ми не проти виборів, але вони повинні відбутися після завершення війни, коли буде встановлено стійке припинення вогню. Неможливо організувати вибори без належної безпеки та стабільності," — говорить політолог.

Процес підготовки виборів, як підкреслюють експерти, вимагає значного часу, зокрема для реєстрації виборців, демобілізації, повернення людей в країну та організації демократичних процедур. Згідно з оцінками, на підготовку післявоєнних виборів потрібно щонайменше півроку. Тому Україні потрібно чітко пояснити міжнародним партнерам, що вибори — це не просто політичний процес, а важливий етап для відновлення демократичних інститутів, і це можливо лише після завершення бойових дій.

"При такій війні, як зараз, це будуть не вибори, а профанація. І знову ж таки, Росія може цим скористатися для дискредитації результатів виборів і підриву довіри до них. Вибори повинні бути демократичними, і тут потрібно враховувати позицію української сторони, особливо те, що стосується легалізації проросійських сил," — продовжує Фесенко.

Слова Келлога про вибори в Україні нагадують Мінські угоди?

Слова Кіта Келлога про те, що в Україні нібито спочатку повинні відбутися вибори, а вже потім переговори і припинення війни, могли нагадати Мінські угоди, де також йшлося про проведення виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу.

Проте політологи скептично поставилися до такого висновку.

Так, за словами Ігоря Рейтеровича, не можна порівнювати Мінські угоди зі словами, або навіть умовним планом, який озвучує Келлог.

"Оскільки в них (Мінських угодах) йшлося про вибори на території ОРДЛО, на окупованих територіях, де Україна не могла бути представлена зі своєю позицією. Спочатку ставилися умови для відновлення законності, відновлення українських політичних партій і відділень, а також багато інших аспектів. Потім це призвело до обговорення формули Штайнмайера. Тут ситуація зовсім інша, вона не схожа на те, що зазначає Кел