Де в Україні найбільший дефіцит кадрів: що розповідають у Державній службі зайнятості.

Найбільший дефіцит кадрів в Україні спостерігається серед кваліфікованих робітників. Це такі професії, як швачка, електромонтер з ремонту електрообладнання, сантехнік, електрик, монтер колії, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, зварник, електрогазозварник, автослюсар та інші.

Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.

"Сьогодні ситуація на ринку праці залишається складною. До повномасштабного вторгнення на ринку була нестача вакансій, зараз - проблема дефіциту кадрів. Тобто зараз час працівника", - зазначила вона.

За її словами, практично в усіх сферах економічної діяльності є дефіцит кадрів. "І ми очікуємо подальшого зростання конкуренції за працівників: збереження кадрів, пошук нових", - додала чиновниця.

За оцінкою Державної служби зайнятості, найбільші труднощі з укомплектуванням вакансій виникають у сфері транспорту, будівництві, переробній промисловості.

"Очевидно, в період післявоєнного відновлення ситуація загостриться. Вже зараз Міністерство економіки оцінює дефіцит робочої сили в найближчі десять років на рівні 4,5 млн осіб", - повідомила Жовтяк.

Не лише війна

Директор Державної служби зайнятості зазначила, що аналогічна тенденція спостерігалася і до повномасштабного вторгнення.

"Це так звана структурна безробіття. Але вона загострилася з початком війни. Так, після тимчасової окупації Росією територій Донецької та Луганської областей значна частина місцевих жителів, серед яких багато працівників шахт, виїхали в інші регіони країни, де просто немає потреби в таких спеціалістах.

На її думку, причиною структурного безробіття є те, що Україна багато років не популяризувала ці робочі професії. Вони роками вважалися непривабливими, низькооплачуваними.

"Нещодавно спілкувалася з спільнотою дизайнерів. І вони кажуть, що українці не хочуть працювати, наприклад, швачками. Це відбувається через впевненість, що в цій сфері платять дуже мало. Насправді реальні зарплати швачок значно вищі. А, наприклад, електрогазозварникам пропонують зарплату до 100 тисяч гривень, а операторам верстатів з числовим програмним управлінням - до 120 тисяч гривень на місяць", - розповіла Жовтяк.

За її словами, після війни відбудеться відновлення економіки та територій, зокрема після деокупації.

"Тож ми будемо потребувати людей, перш за все, у сфері будівництва та відновлення житла, відновлення енергетичної інфраструктури, водопостачання, газопостачання. Також вимагатиме розвитку сфера охорони здоров'я. Буде зростати потреба в молодшому медичному персоналі, а також працівниках соціальної сфери", - сказала вона.

Нагадаємо, заступник міністра економіки Тетяна Бережна зазначила, що через війну, виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію в державі існує кадровий дефіцит та структурне безробіття. Якщо в 2021 році офіційний ринок праці налічував 11,5 мільйона працівників, то в 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів офіційно працевлаштованих.

За попередніми розрахунками, для того, щоб забезпечити щорічний ріст ВПП до 2030 року на 7%, Україні потрібно 4,5 мільйона працівників додатково, повідомила Бережна.