Лідери Європейського Союзу зберуться 3 лютого, щоб обговорити, як зміцнити оборону континенту проти Росії та як взаємодіяти з президентом США Дональдом Трампом після його рішення ввести мита на товари з Канади, Мексики та Китаю.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
У королівському палаці, перетвореному на конференц-центр у Брюсселі, лідери 27 країн ЄС також пообідають з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та повечеряють з прем'єр-міністром Великобританії Кейром Стармером.
Антоніу Кошта, президент Європейської ради лідерів ЄС, зазначив, що одноденна зустріч не буде офіційним самітом. Вона буде присвячена оборонній політиці без будь-яких офіційних заяв або рішень.
Перша сесія буде присвячена геополітиці та відносинам з США, що означає, що масштабне рішення Трампа про введення мит на вихідних, безумовно, буде розглянуто, особливо з огляду на побоювання чиновників ЄС щодо можливих аналогічних заходів у найближчому майбутньому.
Трамп, який розпочав свій другий термін на посаді президента 20 січня, також відіграватиме важливу роль у переговорах з питань оборони, оскільки він вимагав, щоб європейські країни витрачали значно більше на власну безпеку та менше покладалися на Сполучені Штати через альянс безпеки НАТО.
Заклик Трампа до Данії, члена ЄС, поступитися Гренландією Сполученим Штатам, а також його відмова виключити можливість військових дій або економічного тиску, щоб змусити Копенгаген до дій, також підвищили напруженість у трансатлантичних відносинах.
Очікується, що лідери ЄС обговорять, які військові можливості їм знадобляться в найближчі роки, як їх можна фінансувати та як вони можуть тісніше співпрацювати в рамках спільних проектів.
"Європі необхідно взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону", - заявив Кошта у листі до лідерів. "Їй потрібно стати більш стійкою, більш ефективною, більш автономною та надійним суб'єктом безпеки та оборони".
За словами дипломатів, обговорення фінансування буде особливо складним, оскільки в багатьох європейських країнах у державних фінансах мало можливостей для значного підвищення витрат.
Деякі країни, такі як країни Балтії та Франція, виступають за спільні запозичення ЄС для витрат на оборону. Але Німеччина та Нідерланди рішуче проти.
На думку деяких дипломатів, одним із компромісів може стати запозичення коштів для фінансування кредитів, а не грантів на оборонні проекти.
В останні роки європейські країни збільшили витрати на оборону, особливо після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, що призвело до війни на кордонах ЄС.
Але багато лідерів ЄС заявили, що їм доведеться витрачати ще більше. Трамп заявив, що європейські члени НАТО повинні витрачати 5% ВВП на оборону - цифра, якої жоден член альянсу, включаючи США, наразі не досягає.
За оцінками ЄС, минулого року країни ЄС витратили на оборону в середньому 1,9% ВВП - близько 326 млрд євро. За даними ЄС, це на 30% більше, ніж у 2021 році. Але це також приховує великі відмінності між країнами ЄС.
Польща та країни Балтії входять до числа країн з найбільшими витратами на оборону в ВВП, при цьому Варшава лідирує з більш ніж 4,1%, згідно з оцінками НАТО. Але деякі з найбільших економік ЄС, такі як Італія та Іспанія, витрачають набагато менше - близько 1,5% та 1,3% відповідно.