Національний банк України сьогодні має можливості зробити курс гривні до долара будь-яким. Але при поточній політиці центробанку в цьому році знову очікується 10%-на девальвація.
Про це в коментарі РБК-Україна сказав Віталій Шапран, екс-член Ради НБУ.
"Основна проблема в прогнозуванні курсу долара сьогодні - це неправильна парадигма регулювання або впливу на грошовий обіг в Україні, яку обрав НБУ. За підсумками минулого року нам розповідали про гнучкий курс і таргетування інфляції. Ми отримали зростання курсу долара приблизно на 11% і офіційну споживчу інфляцію 12%", - зазначив він.
Як зазначив Шапран, при цьому ситуація знову нагородила нас рекордними золотовалютними резервами (на 1 січня 2025 року - 43,79 млрд доларів).
"Якщо "досягнення" НБУ повторяться в 2025 році, то зростання курсу долара до гривні та офіційна споживча інфляція коливатимуться на рівні близько 10%", - вважає експерт.
Екс-член Ради НБУ зазначив, що перенесення девальвації на інфляцію ніколи не було в Україні стопроцентним, але під час війни зросла залежність від імпорту.
"Тому коли ми девальвуємо гривню, ми все одно запускаємо інфляційний маховик, оскільки ціни реагують на девальвацію. Далі НБУ включає "боротьбу з інфляцією" і підвищує облікову ставку, а потім збирає через депозитні сертифікати НБУ ліквідність банків (на 3 лютого 2025 - 482 млрд гривень)", - сказав він.
На його думку, через депозитні сертифікати НБУ ми платимо потрійну ціну у вигляді: (1) зменшення прибутку НБУ, (2) зростання витрат Мінфіну на ОВДП, якими оформлюється державний борг, і (3) податкових втрат від зниженої економічної активності через погані умови кредитування.
"Потім в кінці 2024 року у нас з'являється фіскальна влада і підвищує податки, щоб закрити фінансовий рік. Через підвищення податків, як і через девальвацію, зростають ціни", - сказав він.
Шапран вважає, що практику 2024 року слід припинити. "Ми не повинні проводити девальвацію в угоду Мінфіну, щоб він більше заробив на акцизах і податках на імпорт. Тому що девальвація призводить до інфляції, через яку НБУ підвищує ставки, що негативно впливає на доходи бюджету", - зазначив він.
За його словами, при міжнародних резервах 43 млрд доларів та чистих - 29 млрд "курс може бути таким, яким захоче НБУ".
"Але його поточна парадигма впливу на грошовий обіг в Україні призводить до того, що ринок перебуває в постійному напруженні. Через девальвацію населення і бізнес купують іноземну валюту "про запас", оскільки НБУ не надає прогнозів курсу, чим тримає всіх у напрузі. У мирний час такі підходи на ринку працювали непогано. У воєнний час, вибачте, це не працює. Українцям і без "курсових таємниць НБУ" вистачає хвилювань. Наслідком режиму гнучкого курсу є те, що НБУ більше витрачає на інтервенції", - переконаний екс-член Ради НБУ.
На його думку, модифікація монетарного режиму і зміна підходів до курсоутворення в 2025 році автоматично зроблять більш привабливими депозити в гривнях і ОВДП навіть при поточних ставках. "А от якщо змін не буде, то будемо в 2025 році спостерігати те, що й у 2024 році, з невеликими коригуваннями залежно від розвитку відносин України з США та ЄС", - додав він.
Нагадаємо, в 2024 році офіційний курс долара виріс на 10,7% до 42,03 гривень. За даними Держстату, споживча інфляція прискорилася до 12%. Уряд заклав у держбюджет на 2025 рік середній курс на рівні 45 грн/долар.