Владика Євстратій (Зоря) — про Великдень й комендантську годину, Лавру та перехід громад від УПЦ (МП) до ПЦУ

Від початку повномасштабного вторгнення РФ до 1400 православних громад в Україні виявили бажання вийти з УПЦ (МП) і долучитися до ПЦУ, каже владика Євстратій (Зоря), митрополит Білоцерківський, заступник голови управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ.

Об этом сообщает Минправда

Про те, як здійснюватимуть Великоднє боагослужіння під час комендантської години, хто буде очолювати богослужіння в Києво-Печерській Лаврі, про виселення з неї УПЦ (МП) та про те, чому новий намісник Лаври живе в Михайлівському Золотоверхому монастирі владика Євстратій (Зоря) розповів в інтерв’ю Радіо Культурі.

Діє комендантська година. Як бути вірянам Великодньої ночі?

Загальні рекомендації та алгоритми апробували минулого року. Є певні відмінності в регіонах щодо терміну комендантської години, але загалом, вона накладається на час, коли є звичним відправляти великоднє богослужіння. Тому переважна більшість релігійних громад розпочнуть його по завершенню комендантської години. Православним вірним, а також греко-католикам, які будуть у цю неділю святкувати Великдень, потрібно уточнити у своїй парафії, храмі, за яким розкладом воно буде відбуватися.

Проте низка громад нічне богослужіння буде звершувати, але з дотриманням умов комендантської години. Це можливо, бо є громади, які мають навколо храму замкнений простір. В такому випадку учасники богослужіння зайдуть на нього до початку комендантської години і перебуватимуть в храмі до її завершення.

І ще одна опція, що пов’язана з нашими особливими умовами — долучення до спільної молитви через медійну трансляцію. Вночі буде звершуватися богослужіння у Михайлівському Золотоверхому монастирі Блаженнішим Митрополитом Епіфанієм, Предстоятелем Православної Церкви України. Воно відбуватиметься від опівночі й до ранку. Територія Михайлівського монастиря є закритою, заходити чи виходити з неї ніхто не буде, але буде пряма трансляція.

Православна Церква України також анонсувала службу і в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври.

Так, у Верхній Лаврі, в Успенському соборі. Воно розпочнеться зранку в неділю після завершення комендантської години. Очолювати його буде виконувач обов’язків намісника Києво-Печерської Лаври Архімандрит Авраамій, який вже звершував богослужіння таким саме чином і в день свята Благовіщення, співслужив Митрополиту на свято Входу Господнього в Єрусалим, на Вербну неділю.

В.о. намісника Києво-Печерської лаври і віряни на Благовіщення в Успенському соборі Фото: Анна Сергієць/Суспільне

У Києві комендантська година завершується о п’ятій ранку. Тож богослужіння розпочнеться у цей час?

Трошки пізніше, щоб у тих, хто планує взяти участь в молитві, була можливість дістатися. Треба щонайменше півгодини-годину. Так само намічено й в інших храмах.

Православна Церква України у грудні офіційно зареєструвала статут монастиря Києво-Печерської Лаври у складі ПЦУ.

Так, ми подали на реєстрацію ще в червні, але пів року чекали, поки керівництво Державної служби етнополітики і свободи совісті все-таки зареєструє. На жаль, попереднє керівництво було в цьому плані повільним. Нарешті на початку грудня статут офіційно зареєстрували. І як юридична особа Києво-Печерська Лавра ПЦУ почала життя, щоб відновити духовну традицію цієї загальносвітової святині.

На жаль, попередні три з половиною десятиліття, відколи в Києво-Печерській Лаврі почало відновлюватися чернече і релігійне життя, більшу частину часу монастирем керував одіозний діяч Російської Православної Церкви, Митрополит Павло — Петро Дмитрович Лебідь. За 29 років його керівництва Лавра набула доволі специфічної неслави серед суспільства.

Він став уособленням того, яким не повинен бути православний священнослужитель. Але головною проблемою є те, що під його керівництвом Лавра перетворилася на осередок поширення ідеології "руського міра" — неоімперської російської ідеології, що є фундаментом для підтримки, виправдання, поширення російської агресії проти України. І в публічних заявах ПЦУ, і в проповідях Митрополита Епіфанія, не раз підкреслювалося: наша мета як помісної церкви, щоб дух "руського міра", агресивної ідеології пішов зі святині. Щоб вона оновилася і стала служити церкві, Богу й Україні.

Митрополит УПЦ (МП) Павло Лебідь. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

УПЦ (МП) мала виїхати з Лаври до 29 березня, проте цього досі не сталося.

У нас немає часових прогнозів. Можна лише сподіватися, що недовго лишилося, щоб реалізували вже ухвалені рішення. Для цього потрібно дотримуватися закону. Це перше. Друге стосується тих з братії Лаври, хто справді хоче бути служителями церкви і молитовниками біля печерських святих. Цей монастир заснували преподобні Антоній і Феодосій. Обидва були кліриками Вселенського Патріархату, як і переважна більшість інших Києво-Печерських святих — преподобних угодників Божих. На той час Київська Митрополія, в якій вони були духовними особами, належала до юрисдикції Вселенського Патріарха. Тож ми переконані, що ті, хто відкине московське духовне ярмо, мають право продовжити служіння біля цих святинь.

Блаженніший Епіфаній благословив на нову посаду Архімандрита Авраамія, який тепер очолює Лавру. Він буде провадити великоднє богослужіння в Успенському Соборі. Це означає, що ПЦУ має свій чернечий осередок у Лаврі? Скільки людей він нараховує?

З цим є проблема. Коли ухвалили рішення про утворення в складі ПЦУ Києво-Печерської Лаври як Чоловічого Монастиря, ми звернулися до держави з проханням надати приміщення для молитви, життя ченців, ведення релігійної діяльності. Поки що такого місця нам не надали. Для богослужінь в Верхній Лаврі щоразу укладається окремий договір на використання храму на декілька годин. Поки що постійного рішення для монастиря ПЦУ немає. Очевидно, це пов’язано зі спротивом, що чинить Московський Патріархат.

Віряни блокують доступ до приміщень Києво-Печерської Лаври комісії Мінкульту з передачі державі будівель, 31 березня 2023. Фото: Владислав Мусієнко / Суспільне

Хто має дати це рішення?

Це рішення визначається Міністерством культури і урядом. Так само як і попередні рішення щодо Московського Патріархату, які ухвалювалися урядом, а, зокрема, Міністерством культури, якому підлеглий Національний заповідник "Києво-Печерська Лавра", що розпоряджається територіями комплексу і майном. Ми в конструктивному діалозі з державою, розуміємо складність, комплексність проблеми. Хочемо, щоб вона розв’язалася на законній основі мирним шляхом і сподіваємося, що з Божою допомогою так воно і буде. Тоді, власне, створиться можливість для ченців там жити, розпочати нову сторінку для Лаври.

Отця Авраамія фактично вигнали з місця, де він проживав останні роки. Його келію розграбували, те, що не забрали, понищили. Він звернувся до правоохоронців, але місця, де йому жити, зустрічатися з вірянами, щоденно звершувати богослужіння поки що в Лаврі немає. Тож він проживає у Михайлівському Золотоверхому монастирі.

Тобто у Лаврі немає чинного осередку, тому що немає на це дозволу Міністерства культури та інформаційної політики?

Так. Бо недовершений процес передачі приміщень, які зараз незаконно займають структури Московського Патріархату. Вони саботують і блокують виконання державних рішень, а якогось іншого варіанту розв’язання цієї проблеми я не бачу.

З Архімандритом Авраамієм була частина ченців, які також перейшли в ПЦУ?

Авраамій зробив цей крок свідомо. І рішення своє ухвалив не вчора і не тиждень тому. Але публічно ми оголосили і про це, і про його призначення в останній день терміна договору (УПЦ (МП) з Лаврою — ред). Якби зробили раніше, це б пошкодило справі.

В.о. намісника Києво-Печерської лаври проводить богослужіння в Успенському соборі Фото: Анна Сергієць/Суспільне

Те саме стосується й інших ченців Лаври. Отець Авраамій перебуває з ними в контакті. Але ми не маємо права поширити більше деталей, бо якщо заявити про ченців, які готові бути в складі Монастиря ПЦУ, вони будуть так само як і отець Авраамій піддані переслідуванням і покаранням. Це взагалі феноменальна ситуація — для того, щоб "покарати" отця Авраамія, керівництву Московського Патріархату в Україні, митрополиту Онуфрію, знадобилося дві години. Або історія митрополита Антонія в Хмельницькому, який добровільно віддав ключі від кафедрального собору і єпархіального управління громаді, що була обурена побиттям військовослужбовця в цьому соборі.

Його буквально за декілька годин відправили на пенсію — церковною мовою "почислили на спокій", сказавши, що він нібито про це попросив. Хоча нам відомо, що він прохання не подавав. А ось колаборантів, негідників з-поміж духовенства Московського Патріархату, низку яких вже осуджено українським судом, їхнє керівництво не засуджує. Навпаки кажуть, що це — герої українського народу, бо вони в умовах окупації залишаються зі своїми вірянами. У мене питання: а чому вони, коли окуповані території звільняють, тікають у РФ?

За даними Opendatabot, який реєструє юридичні структури, від початку 2023 року тільки 63 релігійні організації перейшли до Православної Церкви України від Московського Патріархату. Чому така невелика цифра?

Від моменту, коли громада вирішує вийти з УПЦ (МП) і до моменту, коли відповідні дані потрапляють в єдиний реєстр юридичних осіб, минає багато часу. Але цей процес абсолютно об’єктивний. Він не штучний, ніким не прискорений, а навпаки дещо навіть запізнілий. Бо від часу повномасштабного вторгнення Московський Патріархат у суспільній підтримці втратив три чверті прихильників. Якщо до лютого 2022-го року приблизно 15% співгромадян були прихильниками Московського Патріархату в Україні, зараз, за даними соціологічних опитувань, таких є від 2% до 4%. В той час як ПЦУ підтримують 55% співгромадян.

Скільки було переходів від 24 лютого 2022-го?

Від повномасштабного вторгнення ми налічуємо приблизно до 1400 громад, які виявили бажання вийти з Московського Патріархату і на підставі закону долучитися до Православної Церкви України. І цей процес триває щоденно.

Ви відчуваєте активізацію цього процесу відтоді як з Лаври почали виселяти УПЦ (МП)?

Це взаємопов’язані процеси. Суспільний запит на реакцію щодо позиції Московського Патріархату в Україні, який продовжує зв’язок з російським релігійним центром, запит на реакцію щодо численних випадків колаборантства серед духовенства УПЦ (МП), власне, і спонукав державу до певних кроків. РНБО ухвалила відповідні рішення.

Державно-релігійна експертиза підтвердила, що релігійне об’єднання, яке називає себе УПЦ, на жаль, залишається інтегральною частиною Російської Православної Церкви. Ці реалії спонукають державу до певних рішень. Ми сподіваємося, що найближчим часом ухвалять закон, який заборонить релігійним організаціям в Україні мати підпорядкування російським релігійним центрам.

—

Опубліковано у виданні Суспільне

Источник: Политика и экономика