Майбутні помилки реформи спрощеної системи оподаткування

27 грудня 2023 року Кабінет міністрів затвердив Національну стратегію доходів (НСДУ) на 2024-2030 роки, чим виконав один зі структурних маяків програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Як зазначено у самому документі, Національна стратегія доходів — це дорожня карта реформування податкової та митної системи, а також удосконалення процедур податкового та митного адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Міністерство фінансів як координатор розробки НСДУ запевняє, що стратегія є гнучким документом, який допускає коригування послідовності заходів і наповнення, зважаючи на обставини, в тому числі – за результатами додаткових досліджень та обговорень практичних аспектів відповідних реформ з зацікавленими сторонами.

Між тим вже понад чотири роки майже 2-х мільйонне мале та мікро підприємництво нашої країни штормить від регуляторних новацій, що приймаються починаючи з вересня 2019 року.

Реклама:

Що привело до цього?

Як відомо, спрощена система оподаткування, обліку та звітності, що функціонує в Україні з кінця 90-х років, була і є "рятівним колом" малого та мікро бізнесу. Вона почала створюватись з фіксованого податку на ринках України з 1998 рок. І це зразу ж привело до того, що сотні тисяч торговців на ринках почали легалізуватись як ФОПи.

Водночас суттєво зросли і надходження до місцевих бюджетів від ФОПів. Це стало наслідком справжньої дерегуляції – менше обліку і звітності, менше контролю з боку податківців, менше хабарів – більше надходжень до бюджету і створення прошарку незалежного середнього класу. Досвід був поширений на весь мікробізнес з 1999 року.

Головною перевагою спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності був та є спрощений облік та відсутність бюрократії у відносинах з податковими органами, що радикально знизило корупційні прояви у сфері взаємовідношень з фіскальними органами. Але така ситуація зовсім не задовольняла "схемників" та їх замовників серед олігархів та корумпованих чиновників. Головним же знаряддям бюрократії є ведення фіскального обліку за допомогою фіскальних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), бо там де більше контролю завжди більше хабарів.

Тому у 2019 році, після ухвалення законів №128-ІХ та №129-ІХ, які отримали в народі назву "тотальної фіскалізації ФОПів", наростало масове невдоволення серед більш ніж мільйона трьохсот тисяч ФОПів, що працювали на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Це невдоволення вилилося в серію численних акцій протесту.

Національна стратегія доходів – у чому проблема?

Зараз з боку уряду знов заявив про ухвалення "під ялинку", 27 грудня — так звану "Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки".

Фахівці провідних незалежних аналітичних центрів щодо реформи ССО в НСДУ у своїй спільній оцінці документа зазначають: "На цей час дійсно певні компанії великого бізнесу використовують певну кількість підприємців на спрощеній системі оподаткування (ССО) для мінімізації податкових зобов’язань, що згідно з розрахунками експертів становить 10% від загального обороту на ССО. Водночас ССО в Україні має важливе соціальне значення та забезпечує компромісну детінізацію.

Сумарна чисельність фізичних осіб-підприємців та найнятих ними працівників становить на цей час більше 2,5 мільйона осіб. Жодна галузь економіки не зможе абсорбувати таку кількість робочої сили. ССО посилює конкуренцію у різних галузях, виконує роль інструмента для підтримки мікробізнесу, збільшення зайнятості населення, стимулу для нових стартапів та бізнесів."

У НСД обрано стратегію посилення контролю за суб’єктами, які застосовують ССО шляхом: фіскалізації їх доходів, переходу до оподаткування відсотку від доходу, збільшення ставки оподаткування, запровадження товарного обліку. У НСД відсутні заходи, які б були спрямовані саме на великий бізнес, який мінімізує свої зобов’язання.

Також у НСД відсутні заходи, які б були спрямовані на вивід з тіні тих громадян, які здійснюють свою діяльність без реєстрації та без сплати податків (ринок таксі, приватне будівництво та інше), 4,7 мільйона громадян на цей час не отримують доходи взагалі.

Прикладом безперспективності "силових" методів залучення до оподаткування, може бути тютюнова галузь, яка за наявності обов’язкового РРО, товарного обліку, ліцензування, підвищених штрафів та фінансових санкцій — лише збільшила тіньовий обіг у 2023 році — з 20% на початку року до 25% наприкінці.

Нереалізованими вже роками залишаються пропозиції малого бізнесу, які були напрацьовані в робочих групах при Офісі президента, законопроєктах народних депутатів. Бездіяльними вже більше року залишаються робочі групи та Ради підприємців, які були утворені при уряді, Мінекономіки та ОП.

Вищі податки для ФОПів та перетворення митників на слідчих. Як держава планує зібрати більше доходів у наступні шість років?

В НСДУ передбачена етапність реформи ССО — тобто реформа може проводитись тільки після відновлення довіри до фіскальних органів, зміни принципів роботи Державної податкової служби (ДПС) та унеможливлення працівниками ДПС використовувати інформацію щодо ведення бізнесу для тиску на суб’єктів господарювання. Але не є зрозумілим, як буде забезпечена незалежність процесу оцінювання. Бо НСДУ посилається на Антикорупційну програму ДПС на 2023–2025 роки та її заходи, визначені Реєстром ризиків — де оцінювання проводить її структурний підрозділ. Тобто ДПС самостійно оцінить саму себе?

НСДУ як документ дійсно є одним із пунктів в Структурному маяку у Меморандумі з МВФ, але уряд значно розширив згадування про ССО в НСДУ відносно до Меморандуму: "переглянути спрощений режим оподаткування з метою усунення ерозії платників податків на працю шляхом підміни правової основи трудових відносин положеннями цивільного права".

Треба зазначити, що реформа ССО в НСДУ ніяк не вирішує цього питання з Меморандуму. Диференційована шкала податків з 3-18% із НСДУ — значно менша, ніж податки на заробітну плату (34% ефективна), тому привабливість мігрувати під ССО у великого бізнесу ніяк не зникне.

Важливо також зазначити, що за рівнем розвитку інституцій Україна знаходиться на рівні економічно слабеньких країн Азії та країн Африки. Існує значний розрив між інституціями розвинутих європейських країн та українськими, тому неможливо застосовувати регуляції та інструменти європейських країн, в країні яка відстає на десятки років за якістю розвитку інституцій. Це замість додаткового контролю дасть зворотний ефект, призведе то тінізації та корупції.

Що можливо зробити, щоб виправити ситуацію?

Важливо якнайшвидше провести публічні обговорення за участь бізнесу, аналітичних центрів, влади та за підсумками доопрацювати НСД і затвердити Кабміном нову якісну редакцію. Зокрема необхідно врахувати:

1. При реалізації НСД першочергову увагу приділити великому бізнесу, який використовує ССО для мінімізації сплати податків. Виявити та описати найбільші схеми, якими користується великий бізнес, зробити аналіз альтернативних рішень по мінімізації цих схем, на основі аналізу витрат-вигід – обрати оптимальні рішення, які фіксувати у стратегії.
2. Розглянути можливість збереження окремої групи ССО для мікробізнесу, яка зможе працювати без РРО, без товарного обліку, сплачуючи фіксовану суму податку (з низьким річним доходом).
3. Розглянути можливість доопрацювання послуг е-Підприємець, яке б могло суттєво зменшити витрати мікробізнесу на ведення податкової звітності та сплату податків.
4. Долучити представників малого та мікробізнесу до розробки реформування спрощеної системи оподаткування.
5. Забезпечити незалежне оцінювання ДПС і тільки після підтвердження проходження реформи ДПС незалежними світовими рейтингами, зокрема WGI та CPI, при закріпленні цього результату позитивною динамікою в кілька років — переходити до обговорень щодо реформи ССО.
6. Розширення регуляцій та інструментів покарання або контролю можна буде здійснювати, коли Україна наблизиться до країн ЄС по розвитку інституцій (хоча б до рівня Чехії та Словаччини), що можна буде побачити у відомому рейтингу Світового Банку Worldwide Governance Indicators.
7. Відновити роботу Координаційної Ради при Мінекономіки, яка б могла проводити політику підтримки МСБ (як це є у всьому світі) та розглядати розвиток МСБ як елемент зайнятості населення, а не наповнення доходів бюджету.

Сподіваємось, що народні депутати та Кабінет міністрів дослухаються до пропозиції українського бізнесу, припинять таємні напрацювання різних нормативно-правових актів та почнуть консультації з бізнесом та аналітичними центрами, почнуть опрацювати недосконалі пропозиції в НСДУ, робити фаховий аналіз витрат-вигод щодо змін які пропонуються в документі.